Переклад медичних текстів

Бюро медичних перекладів "Glebov" знаходиться у місті Київ, але пропонує свої послуги клієнтам по всій Україні. Ми вже не перший рік перекладаємо такі документи як довідки, медичні висновки, діагнози, епікризи, документацію до медичного обладнання та багато іншого. Якщо Ви вирішите зробити замовлення тексту у бюро перекладів "Glebov", то можете бути впевнені у високій якості роботи, оскільки ми розуміємо, що від професіоналізму нашого співробітника залежить не лише чиєсь здоров'я, але й життя. Звертайтеся!

Медичний переклад - це найбільш розповсюджена та давня сфера наукових перекладів через повсюдне поширення медицини та через те, що ця сфера наукових знань освячена віками. Той факт, що практично уся термінологія у медицині греко-латинського походження значно полегшує завдання перекладача. Переваги такої сфери як "медичний переклад" перед такою сферою як "технічний переклад" полягає у тому, що будова тіла у всіх по всому світу однакова, та й розмаїття та багатство допоміжних матеріалів за цією темою порадують будь-якого перекладача.  Тому переклад медичних текстів, переклад довідки чи історії хвороби у професіонала не викличе труднощів, але буде вимагати часу та зусиль.

В результаті того, що медицина - це одна з трьох найдавніших наук - двома іншими були теологія-філософія та астрономія-географія - переклад медичних текстів дає ряд переваг. що не доступні при роботі в інших сферах перекладу. У першу чергу - це будова людського тіла та його функції. По-друге, широкий доступ довідкових матеріалів, ну й по-трете, лексична еквівалентність настільки розповсюджена, особливо у західних регіонах, що фактично межує з таким поняттям як термінологічна одноманітність. Саме ці три фактори мінімізують вірогідність непорозуміння та дозволяють максимально точно передати значення при передачі тексту однією мовою за допомогою засобів іншої мови.  З іншої сторони перекладачі медичних текстів постійно як би курсують між Сциллою та Харибдою. Сцилла - це обманливі омоніми, а ось Харибда - давні епонімічні терміни, що широко використовуються у медицині, щоб називати хвороби, структури, ліки й т.д. іменем людини, яка їх відкрила або ж вперше описала.  Тому необережний та недосвідчений перекладач медичних текстів може  потрапити в доволі таки невдалу ситуацію.  Але перед тим як розмовляти про труднощі перекладу медичних текстів варто згадати історію самої медицини на фоні медичного перекладу.

Ще з поем Гомера зрозуміло. що у медицини своя історія, але не зрозуміло чи була медицина підпорядкована релігії, як у Єгипеті чи Індії. Гіппократ, якого пізніше стали називати "Батьком медицини", був не лише представником великих умів Греції, в сфері медицини він став тим же світилом, що і його співвітчизники великі філософи в інших сферах. Приблизно чотириста років по тому Гален з Пергаму (Клавдій гален) розширив доктрину Гіппократа, що у подальшому стало невичерпним джерелом інформації не лише для медиків, але й для медичних перекладачів. Варто також згадати про Арістотеля, й хоча жодна з його праць не носить суто медичного характеру, саме його дослідження в сфері анатомії та фізіології спричинили значний вплив на прогрес у медицині.

По мірі того як в Олександрії та у Пергамі стала виникати медична література, виникла необхідність у перекладі цих першоджерел медичної доктрини та практики, в першу чергу був необхідний переклад на латину, а також на арабську та на іврит. Доведено, що грецька медицина стала розвиватися у Римі саме завдяки перекладачам, багато з яких самі були лікарями. Асклепій був найзнаменитішим серед грецьких лікарів, що працювали у Римі.  Усю медичну літературу від Гіппократа до часів Олександрії  було зведено воєдино латиною Аулусом Корнеліусом Цельсусом у 1 сторіччі н.е. За його стиль викладання він отримав призьвисько Цицерон медицини й став першим медичним перекладачем, який переклав грецькі терміни латиною. Описи навичок хірурга у його виконанні й на сьогоднішній день не втратили своєї актуальності:

Хірург повинен бути молодим, чи принаймі не дуже старим; його руки мають бути твердими, надійними й ніколи не мають трястися; він має вміти працювати лівою рукою так само вправно як і правою; око повинно бути гострим та ясним; розум має бути безстрашним...

З точки зору перекладу варто звернути увагу на той факт, що у Римі у 3 ст. н.е. викладання для студентів-медиків проходило грецькою мовою. Також від них вимагали сертифікат з поліцї про належну поведінку, їм було заборонено вступати у незаконні товариства, відвідувати борделі, брати довгу відпустку, а навчання вони повинні були закінчити до 20 років.

По мірі підйому ісламу у 7 сторіччі та становленні Об'єднаної  Мусульманської Імперії у 9 сторіччі, у Багдаді та Дамаску було сформовано сильні медичні школи, що призвело до виникнення високої потреби у перекладах з грецької мови на арабську мову. Поступово усю грецьку літературу переклали на арабську мову й грецька медицина розсіялася по мусульманському світу.  До сьогоднішнього дня вчені вважають, що в цей період перекладачі відіграли найважливішу роль у розвитку ісламського світу. Героями того часу були сірійські та коптські родини перекладачів - Бакхтішу та Меезуес, "королем перекладів" був Хюнайн, якого у західному світі називали Хюннайн.

Халіф аль-Мансур заснував у Багдаді школу перекладачів аби зробити переклад грецьких манускриптів, які було отримано у Малій Азії та у Єгипті. Школу перекладачів очолював доктор Йоханнес Массавей (Johannes Masawayh) (777-857), що змушує замислитися про основну тематику перекладів: медичну. Найкращим учнем школи був Хюнайн, який збагатив арабську мову багатьма науковими термінами. Саме в цій школі перекладачів переклали багато робіт Гіппократа та Галлена. Найзнаменитішим лікарем тих часів був перс за походженням Рхазес (865-925), який очолював шпиталь у Багдаді та був автором більше 140 наукових робіт, які у подальшому  переклали на латину єврейський вчений Фараж бен Салім. Ще один перс, Авіценна (980-1037), якого називали "Гален Ісламського світу", склав медичну енциклопедію, яку переклали латиною та використовували у західному світі як авторитетне видання аж до 17 сторіччя. Ім'я Авіценни пам'ятають  як основного представника арабської медицини в Іспанії (10-13 сторіччя), у розвитку якої значну роль зіграли єврейські вчені.

Після того, як слава Греції канула у літа, а силу Риму стерли з лиця землі, єдиною інформацією, яка могла заповнити прогалину наукових знань аж до періоду Ренесансу, залишалися переклади медичних текстів на арабську мову. Саме роботи арабських медиків періоду розквіту медицини (9-12 сторіччя) переклав на латину християнин Жерард з Камерону (1114-1187) та єврейський вчений Фараж бен Салім. Переклад Фараж бен Саліма - відмінний приклад транскультурації. Саме ці переклади й розбудили уми Європи й стали основним джерелом інформації в університетських бібліотеках середніх віків у західному світі.

У середні віки медична школа Салерно отримала неймовірно високе визнання й навіть Вільгельм завойовник там лікувався.  Роботи цієї школи пізніше переклали на декілька європейських мов. Цю школу розглядають як місток між стародавньою та сучасною медициною, бо багато хто вважає, що саме з її допомогою роботи Гіппократа та Галлена, які прийшли у Європу через Візантію. Багдад, Олександрію та Кордову арабською мовою. нарешті стали доступні латиною. Арабська медицина стала доступна сама по собі європейському світу лише за рахунок перекладів робіт від Рхазеса до Авіценни на латину. Скоро ця багата спадщина примножилася за рахунок появи друкованої літератури.

Після завоювання Толедо. де архієпископ Реймонд заснував коледж перекладачів, західні вчені почали вивчати праці іспанських маврів, бо саме їх медичні трактати було перекладено латиною. На початку 12 сторіччя у Монтпельє єврейські вчені заснували школу медицини в результаті дуже активної діяльності в області перекладів медичних текстів.

У 15 сторіччі почали з'являтися більш акуратні та точні переклади з грецької мови й гуманісти пропонували замінити наявну літературу на першоджерела Гіппократа та Галена, щоб повернути медицину до першоджерел. Але через те, що небагато лікарів гарно володіли, та й зараз володіють, грецькою мовою, необхідно було заново перекласти грецьку медичну літературу латиною.   Нові якісні медичні переклади призвели до розквіту медицини та до нового трактування учень Гіппократа. Серед нових перекладів виділяють роботи гуманіста та лікаря Томаса Лінакра, який у подальшому заснував Royal College of Physicians  у Лондоні.

Після колонізації Нового Світу відкрили багато екзотичних рослин: іпекакуана, хінне дерево та тютюн, в результаті чого виникли нові медичні препарати. Для медичного перекладу інтерес складають роботи Ніколя Монардеса - перша книга про медицину, яку було написано не латиною, а іспанською мовою, у подальшому її переклали англійською. Це знакова подія - народні мови увійшли у медичний переклад й їх стали широкок використовувати у медичних колах.

Сьогодні дуже багато бюро медичних перекладів займаються перекладами не лише медичної літератури, але також роблять переклад медичних довідок, історій хвороб та іншої документації, що необхідна під час лікування закордоном – це потреби сучасного ринку не лише перекладів, але й індустрії медицини.