Засвідчення перекладів печаткою «бюро перекладів»

Бюро перекладів "Glebov" виконує Офіційне засвідчення перекладу своєю печаткою. Основні види офіційного засвідчення перераховані у статті нижче. 

Коли Вам потрібно представити перекладений документ певній державній установі або будь-якому іншому офіційному чи адміністративному органу, від Вас зазвичай вимагатимуть завірений переклад.

Для людей різних національностей, поняття "завірений переклад" або "засвідчений переклад" часто викликає глибокі роздуми, оскільки різні країни розуміють даний термін по-різному. Дійсно, існує багато способів завірення перекладу. Серед них "нотаріально завірений переклад" або "нотаріальний переклад", "присяжний переклад" або "судовий переклад" (т.зв. "переклад з печаткою"), або "офіційний переклад". Однак, деякі вважають ці терміни взаємозамінними.

Значення "завірений" є найбільш примітивним та загальним розумінням цього слова. В залежності від органу, який потребує даний переклад, воно може трактуватися як значення певного виду перекладу. Тому завжди важливо шукати пояснення виду завірення для окремого перекладу. Незважаючи на те, що деякі органи влади дотримуються своїх правил щодо завіреного перекладу, по суті, країна, яка отримує переклад, визначатиме необхідний вид засвідчення.

Багато органів державної влади та державних організацій, зокрема університетів, зазвичай приймають переклади разом з підписаною перекладачем заявою. У цій заяві, як правило, підтверджує рівень кваліфікації перекладача і достовірність перекладу, виконаного із застосуванням професійного підходу. Хоча багато країн не дотримуються певних правил щодо виконання "офіційного перекладу", багато кваліфікованих перекладачів є членами професійних організацій, які можуть мати певні стандарти.

Деякі органи офіційної влади хочуть, щоб Ви зверталися лише до перекладачів, які є членами цих асоціацій, або, навпаки, до кваліфікованих перекладачів, які отримали ліцензію від певного державного органу. Однак, варто зазначити, що багато цих професійних асоціацій перекладачів є приватними, а не державними установами.

Певні країни прийняли систему, згідно з якою уряд уповноважує деяких перекладачів як офіційних постачальників послуг. У таких країнах, документи, які підготували лише такі перекладачі вважаються офіційними. В залежності від країни, існують різні терміни, які використовують для визначення таких перекладачів, призначених урядом: "державний перекладач" і "присяжний перекладач", "сертифікований перекладач" та "судовий перекладач".

В Іспанії, наприклад, Міністерство закордонних справ наділило повноваженнями "присяжних перекладачів" - виключно вони мають офіційне право засвідчувати печаткою певні мовні пари, на які перекладачі отримали дозвіл від уряду. Коли іспанська влада просить "присяжний переклад", "офіційний переклад" або "завірений переклад", то роботу має виконувати перекладач, який входить до офіційного списку присяжних перекладачів.

Часто виникає плутанина стосовно того, що являє собою офіційно перекладений документ. Це має місце тоді, коли переклад, виконаний в одній країні, передають владі іншої країни. У таких випадках, сертифікату простого перекладача може бути недостатньо. Іноземний орган державної влади може розраховувати на завірений або нотаріусом, або присяжним перекладачем переклад, якщо останній існує в країні.

Нотаріус може завірити перекладений документ двома способами. По-перше, якщо він розуміє мовні пари, він/вона може точно підтвердити і завірити достовірність перекладу. По-друге, якщо нотаріус не розуміє комбінацію запропонованих мов, тоді він/вона, як правило, завірить заяву та підпис перекладача.

У деяких випадках можуть застосовуватися додаткові заходи. Свідоцтво, видане британським нотаріусом, часто потребує легалізації Міністерством закордонних справ перед його надходженням за кордон. Додатково до засвідчення Міністерства закордонних справ певні країни можуть також вимагати консульську легалізацію.

Багато іноземних консульств або їх представництва дотримуються певної системи легалізації або завірення перекладу. Наприклад, коли переклад Сполученого Королівства потрібно представити офіційному органу Домініканської Республіки, кожен переклад має бути засвідчений посольством Домініканської Республіки в Лондоні, перш ніж його буде відправлено до карибської країни.

Глосарій термінів, які стосуються завіреного перекладу:

• Завірений переклад: переклад має бути завіреним повністю або частково. Сюди може належати переклад, завірений професійним перекладачем, нотаріусом або ж присяжним перекладачем. Якщо Ви невпевнені, що саме від Вас вимагають, то зверніться до органу, куди Ви будете подавати документ і дізнайтеся, який тип завірення Вам необхідний. Можливо, попросіть їх надіслати зразок чи приклад.
• Професійний переклад: переклад,виконаний професійним перекладачем. Теоретично, цей термін означає лише факт того, що переклад виконав професіонал, а не аматор. Все-таки, завірений перекладачем переклад - це звичайна справа, коли переклад необхідно подати до офіційних органів.
• Офіційний переклад: переклад, підготовлений для офіційних цілей. Він, зазвичай, включає в себе переклад, виконаний присяжним перекладачем у країнах, де передбачено систему таких перекладачів, або ж іншим чином завірений переклад, відповідно до вимог країни, де цей переклад будуть використовувати. У багатьох випадках мова йде про нотаріально засвідчений переклад.
• Присяжний переклад: процес завірення перекладу присяжним перекладачем. Присяжний перекладач - це той перекладач, який призначений на посаду урядовим органом країни, у якій передбачено систему присяжних або судових перекладачів.
• Нотаріально завірений переклад: переклад, завірений нотаріусом.
• Переклад апостиль: тут передбачено спеціальну процедуру. Спочатку на оригіналі документу, який будуть перекладати, ставлять апостиль. Апостиль ставлять у тій країні, де було видано документ. Після цього роблять переклад та засвідчують його нотаріально.
• Легалізація: процедура така сама як і з апостилем, але для країн, що не підписали Гаазьку Конвенцію, передбачено процедуру легалізації. Деталі уточнюйте у наших менеджерів.