Переклад мовою «Б» – забуте табу?

РЕЗЮМЕ

Завданням дослідження, проведеного у 2003 році серед корейсько - англійських перекладачів, які мешкають в Кореї, було дізнатися їхню думку стосовно перекладу мовою Б. Робота, яка вважається звичайною справою в одних країнах, і табу в інших. Далі, схоже опитування здійснювалося серед членів Міжнародної асоціації перекладачів-синхроністів (АІІС) у всьому світі. Дана робота порівнює два попередні дослідження, щоб проаналізувати ставлення перекладачів, незалежно від мовних пар, до перекладу мовою Б.

HYANG-OK LIM (Хуанг Ок Лім)
Університет іноземних мов Ханкук, Сеул, Корея

І. ВСТУП

На своєму офіційному сайті АІІС надає визначення мови Б. «Це іноземна мова, якою перекладач володіє так само вільно, як і рідною, на яку він або вона перекладає з однієї або кількох відомих йому мов. Деякі перекладачі [працюють] з мовою Б тільки в одному з двох перекладацьких напрямів.» (Сайт АІІС; курсив автора), серед перекладачів усього світу існує загальне поняття, що бажано перекладати тільки на мову «А», тобто рідну. Власне, Професійні норми АІІС конкретно не вказують чи перекладачам слід працювати тільки з мовою А, також нічого не згадується про спрямованість інтерпретацій. Єдину непряму вказівку можна знайти у Статті 6 Професійних норм, яка передбачає, необхідну для будь-яких випадків, кількість перекладачів з різними мовними парами, але ніде не вказується, що перекладачі повинні перекладати тільки рідною мовою. Професійні норми і Кодекс професійної етики просто звертають увагу на те, що необхідно уникати зміни мови. Стаття 7 Кодексу професійної етики постановляє, що члени асоціації «гарантують, що команди перекладачів-синхроністів будуть сформовані таким чином, щоб не допустити систематичних змін мови перекладачем.» Стаття 6 (3) Професійних норм повідомляє, що «Групи перекладачів повинні утворюватися так, щоб уникнути систематичних змін мови перекладачем. Однак, якщо використання заміни даної мови неминуче, команда перекладачів повинна включати щонайменше двоє перекладачів, які в змозі її виконати. До того ж, якщо заміна відбувається у двомовній кабінці, необхідно, щоб у ній знаходилось хоча б троє перекладачів.» Працюючи із західно-європейськими мовами, можна легко уникнути перекладу іноземною мовою і заміни. Хоча без них буде неможливо обійтися у роботі із екзотичними мовами або менш поширеними, такими як корейська або угорська. Це стосується навіть деяких офіційних мов ЄС, таких як, арабська та китайська, коли перекладачі повинні перекладати на свою мову Б, таким чином забезпечуючи заміну для своїх колег. Розвиваючись і приймаючи у своє коло більше країн, ЄС зіткнувся з однією з найбільших перешкод – проблемою спілкування, оскільки всі члени повинні говорити своєю рідною мовою. Тому лідери ЄС не можуть відмовитися від замін або дистанційного перекладу, а також від відео та телеконференцій, як альтернативи традиційному синхронному перекладу. Для цього є кілька причин: можливості бюджету і відсутність спеціалістів, оскільки небагато перекладачів можуть перекладати, наприклад, з естонської, литовської та угорської на рідну для них французьку або англійську.

Багато філологів-дослідників обговорювали проблеми і труднощі перекладу на мову Б. Д.Селескович та М. Ледерер у своїй фундаментальній праці «Pédagogie Raisonnée De L'interprétation» (1989) виокремили три основні аргументи, які доводять їхнє переконання про те, що синхронний переклад повинен здійснюватися тільки рідною мовою. Вони вважають, що переклад іноземною мовою додасть ще більше хвилювань до вже напруженої ситуації і тому всіма силами слід його уникати, щоб добре впоратися із завданням.

Синхронний переклад доволі стресовий процес, який викликає переживання в кабінці. Тому варто позбутися всіх зайвих перешкод. По-перше, перекладаючи на рідну мову, студенти зосереджуються тільки на важливих питаннях. По-друге, вони відчувають рідну мову інтуїтивно, знаходять у ній прості формулювання, які легко сприймаються носіями мови. І, по-третє, перекладач не буде довго підбирати вдалий вислів іноземною мовою і не відставатиме від диктора. Таким чином, слухач отримає завершений переклад без лакун (ст. 113-114).

Можливо, у даному випадку цей фрагмент змалював ідеальну ситуацію, яка не завжди відповідає реальності. Хоча, основна мета перекладу рідною мовою полягає в тому, щоб носій мови легко зрозумів повідомлення, цього не завжди вдається досягти. У Кореї, зазвичай, мовець, так само як і слухачі, не є носієм англійської, і вони вдячні, що можуть розуміти те, що було сказано корейською.

Найбільше непокоїть те, що студенти, які стануть майбутніми перекладачами, не впораються із завданням, перекладаючи іноземною мовою, тому що для роботи у цьому напрямку потрібно багато зусиль і додаткових можливостей. Власне, Д. Селескович у своїй праці «The Teaching of Conference Interpretation in the Course of the Last 50 Years» (1999), закликала уникати перекладу мовою Б всякою ціною з метою надання якісного усного перекладу.

Прихильники перекладу іноземною мовою, в основному, припускають, що переклад – це просто заміна слів мови реципієнта словами мови оригіналу. Однак, слухаючи такий переклад, можна легко помітити перевагу мови А над мовою Б. Дуже мало перекладачів володіють мовою Б настільки добре, що можуть чудово здійснювати нею двосторонній переклад. Розширення ЄС для прийняття центральних та східних країн Європи, без сумніву призведе до підвищення попиту на переклад з менш відомих мов на мову Б. Таким чином, у розкладі шкіл з’явиться новий предмет – синхронний переклад на мову Б.

Д. Селескович критикує тих, хто закриває очі на переклад мовою Б, у першу чергу, через велику кількість невідповідностей у кінцевому варіанті перекладу, що не може бути прийнятним. Однак, дослідниця визнає, що тенденції перекладу другою мовою просто неможливо уникнути. З іншого боку, прихильники перекладу мовою Б не завжди вважають, що «переклад – це просто заміна слів мови реципієнта словами мови оригіналу.» Навіть, відстоюючи теорію сенсу(théorie du sens), можливо вважати, що переклад іноземною мовою обґрунтований і прийнятний, і повинен бути дисципліною в будь-якій перекладацькій школі.

Ще одна представниця Паризької школи, К. Дежан Льо Феаль, переконана в тому, що існують незаперечні відмінності між активною і пасивною мовою, тому вона висловлює свою думку наступним чином: «Працюючи із вивченою мовою, ми повністю позбавлені інстинкту – основного відчуття мови, яке нас веде і підказує найкоректніший варіант висловлення думки. Він показує не тільки творчий шлях до перекладу, а й правильний, попереджуючи про будь-яку невідповідність. Коли людина говорить рідною мовою і, з будь-яких причин, будує неправильне речення, то, одразу ж, почувається ніяково через неточне і незграбне висловлення. Потім починає продумувати неправильне речення, тут же виявляє недолік і виправляє його, не вдаючись до аналізу граматики. (ст. 11)

У вищій школі письмових і усних перекладачів ESIT в Парижі, Дежан Льо Феаль викладала особливий метод (regime special), який полягав у навчанні студентів, чия рідна мова не була офіційною мовою ESIT. Тому у дослідниці був багаторічний досвід роботи із молодими спеціалістами, які перекладали своєю рідною мовою. Слухаючи тільки переклад, вона могла визначити чи він був точно і вправно виконаний відповідно до тексту-джерела. Пояснюючи відмінність між активною і пасивною мовою, Дежан Льо Феаль зосереджується на інстинктивній реакції, яка притаманна тільки носіям мови. Тобто, будь-яка помилка може бути миттєво виправлена.

П. Ньюмарк (1981) також вважає, що існують відмінності між перекладом рідною та іноземною мовами. Він категорично заперечує думку, що переклад мовою Б можливий. Хоча він залишає вибір на розсуд перекладача. «Перекладач, як ніхто, бачить відмінності між двома мовами. Він знає, що не може написати більше кількох складних речень іноземною мовою, щоб не вжити якийсь неприродний і не притаманний для даної мови вираз. Його завжди «видаватиме» не граматика, яка, можливо, буде кращою, ніж в освіченого носія мови, ні словниковий запас, який теж може бути ширшим, а використання незвичних і неправдоподібних словосполучень.» (ст. 180)

Прихильник Паризької теорії перекладу, Дж. Донован, звертає увагу на те, що «необхідно слідкувати за тим, щоб синхронний переклад мовою Б не став систематичним, незважаючи на вільне володіння іноземною мовою. Ризик полягає в тому, що всі перекладачі з поширеними мовними парами можуть відчути себе зобов’язаними перекладати на іноземну мову, внаслідок чого, деякі з них будуть просто вимушені це робити, щоб збільшити свій заробіток. Припустимо, що такий переклад потрібний, тоді варто звернути увагу на тренування і підбір перекладачів і майбутніх перекладачів, які повинні мати блискучі перекладацькі навички і вільне володіння іноземною мовою» (2003:369).

Ф. Почхакер (2004) описує критерії для синхронного перекладу і порівнює їх із кінетичною мовою. Західна практика синхронного перекладу надає перевагу синхронному перекладу з мови Б або В на рідну мову перекладача. На внутрішньому і приватному ринках праці користується популярністю переклад мовою Б, з рідної на іноземну, хоча до нього ставляться скептично в міжнародних організаціях. На противагу цього, синхронний сурдопереклад – це як переклад з рідної мови на іноземну, а переклад навпаки – з мови Б на А, що означає відтворення жестів голосом – ще складніший вид перекладу. (ст. 21)

Синхронний переклад іноземною мовою не дуже поширений в міжнародних організаціях через те, що просто не було потреби для цього. Завжди був спеціаліст, який міг працювати з певною мовною парою, перекладаючи на рідну мову. Особливо враховуючи розширення ЄС, така проблема вже неактуальна, бо можна легко знайти спеціаліста, який перекладатиме на мову Б.

М. Бейкер (1992) теж не схвалює переклад мовою Б тому, що не можливо мати таке ж чуття іноземної мови, як рідної. Дослідниця відверто говорить: «Людина, яка вчить іноземну мову не може з такою ж легкістю вживати ідіоми та сталі вирази, як носій мови. Більшість перекладачів, які перекладають на іноземну мову, не можуть і сподіватися дорівнятися до такого ж рівня, і так само легко вживати ідіоми в необхідній ситуації. (ст. 64)

М. Бейкер продовжує цитувати Кодекс професійної етики Організації перекладачів Великої Британії, який постановляє, що перекладач повинен перекладати тільки на рідну мову. Тільки у виняткових випадках можна перекладати на іноземну мову.

Однак, К. Доллерап, вважає, що переклад в обох напрямках може бути чудовим педагогічним засобом і наводить кілька позитивних аспектів такої діяльності.

За допомогою односторонньої спрямованості, переклад можна використовувати тільки як засіб для вивчення іноземної мови, наприклад, як граматичні вправи, а не як будь-яка інша діяльність.

У свою чергу, двостороння спрямованість висвітлює ряд особливостей перекладацької діяльності, які ігнорувалися на уроках одностороннього перекладу. Таких, як завуальованість тексту-джерела і важливість вільності та стилю у тексті перекладу. (ст. 27)

Викладач перекладу у Тайвані, І. Сеттон (1994), якому знайомий ринок праці Азії, пояснив, чому іноді не можливо уникнути перекладу на іноземну мову і заміни у деяких частинах світу.

Сьогодні багато роботодавців шукають перекладачів із двома напрямами перекладу, які б могли, наприклад, працювати точно, правильно застосовувати граматику, лексику, стилі двома мовами, як у синхронному, так і послідовному перекладі. До того ж, оскільки, більшість багатомовних конференцій потребують спеціалістів китайської, англійської та японської, перекладацька заміна (коли перекладачі повинні покладатися на переклад колеги з мови оригіналу, яку самі не розуміють) стала звичною справою, а не винятком. Вона також повинна відповідати високим вимогам при перекладі іноземною мовою, особливо треба звертати увагу на зрозумілість, стислість та зв’язність. (ст. 185-186)
Мовна заміна – це поняття, яке тісно пов’язане із перекладом іноземною мовою. На багатомовних конференціях в Азії використанням заміни нікого не здивуєш. Вона потрібна для того, щоб охопити всі мовні пари.

Ще один викладач вищої школи ESIT в Парижі, Ф. Міннс (2002) працював із студентами, які перекладали на мову Б. Він говорив, що «завжди треба надавати те, на що є високий попит.» Дослідник виокремив 9 прийомів, які він використовує у викладанні перекладу мовою Б для тих студентів, які вивчають англійську. Деякі з цих способів мають чисто лінгвістичний характер. Хоча, велика кількість багатомовних конференцій у всьому світі та розширення ЄС потребуватимуть перекладачів, які перекладатимуть на мову Б, він все ж таки наголошує на тому, що: «Якості, необхідні перекладачеві для роботи з різними мовними парами, завжди однакові. Це означає, що для викладання перекладу на мову Б повинен створюватися повний і збалансований курс синхронного перекладу, який повинен включати в себе такі ж самі критерії вибору і навчання, що й у перевірених роками, загальновідомих перекладацьких школах. До того ж, до уроків перекладу мовою Б, особливо синхронного, повинні допускатися тільки ті студенти, які можуть вже здійснювати якісні переклади рідною мовою і опанували основні навички синхронного і послідовного перекладу. (ст. 38-39)
У висновку до цього літературного огляду, я можу сказати, що, в ідеалі, перекладачам не слід перекладати на іноземну мову, і вони повинні уникати таких ситуацій. Однак, через те, що наш світ – неідеальне місце, про яке нам мріялось в університетські роки, доцільніше було б включити переклад на мову Б (синхронний і послідовний) у навчальну програму для менш поширених мов. Звичайно, треба слідкувати, щоб це був поступовий процес, у ході якого студенти опанували б всі тонкощі перекладу з іноземної мови на рідну.

ІІ. Перше опитування

У першому опитуванні взяли участь 45 працюючих корейсько-англійських перекладачів. Воно було проведене у Кореї влітку 2003 року. Відповідна реакція учасників склала 46,6%. Щодо критерію спрямованості, то 57% опитуваних, а це більша половина, відповіли, що їм однаково зручно перекладати як на корейську, так і на англійську. Тільки двоє учасників зізналося, що це залежить від теми перекладу. Саме ставлення до спрямованості виявило найбільше байдужості. Це можна пояснити. Наприклад, якщо перекладач ревно перекладає тільки на корейську, рідну мову всіх інших його колег, йому буде дещо складніше знайти роботу. Також він може вирішити, що в очах інших спеціалістів це ознака його некомпетентності, порівняно з перекладачами, які працюють у двох перекладацьких напрямках. Формуючи команди, організатори повинні були б враховувати те, що, наприклад, Перекладач 1 буде перекладати тільки на корейську. Це означає, що його колега візьме на себе тягар роботи з мовою Б. Хоча у багатьох випадках, якщо, звичайно, немає домовленості між перекладачами, все завдання, включаючи і напрямок перекладу, ділиться порівну. Оскільки, перекладацький простір Кореї ще менший, ніж у Європі, перекладачі знайомі одне з одним, чи то безпосередньо, чи то позаочі. Відповідно, вони в курсі слабких і сильних сторін своїх колег. Тому перекладачі самі часто домовляються між собою, якщо треба щось узгодити.

Ті перекладачі, які вказали, що їм зручніше перекладати англійською, пояснили це тим, що іноземці поблажливіші і не такі вибагливі. Деякі відповіли, що їм складно розуміти носіїв англійської мови, тому такий напрям легший. Як і слід було очікувати, для тих перекладачів, які надали перевагу перекладу на корейську, основним критерієм було тонше відчуття мови. Вони вважають, що перекладаючи на рідну мову, можуть викрутитися і вийти сухими із складної ситуації. Це свідчить на користь твердження, що перекладачам слід перекладати тільки на мову А, оскільки, таким чином, вони володіють необхідною лінгвістичною гнучкістю.
Перекладачі, які розрізняють перекладацькі напрями, відповіли, що вони перекладали б на англійську тільки послідовно, а не синхронно. Це зрозуміло, адже при послідовному перекладі, перекладач може працювати у своєму власному темпі.

У додаткових коментарях один перекладач зазначив, що головною проблемою є не напрям, а тема і обізнаність перекладача з нею. Можливо всі перекладачі в якийсь момент потрапляли в ситуацію, коли розуміли слова, але не осмислювали вкладених у них ідей та концептів, і тому не могли їх перекласти, або докладали до цього неймовірних зусиль. Вловивши суть повідомлення, професійні перекладачі здатні його перекласти, можливо, витонченіше рідною мовою і більш поверхнево іноземною, але воно є зрозумілим для слухача.

Організаторів також вразив один із додаткових загальних коментарів. У ньому йшлося про те, щоб бути чогось вартим, справжній перекладач повинен вміти перекладати на обидві мові і не обмежуватися одним напрямом роботи. Такий коментар повністю суперечить думці представників західної Міжнародної асоціації перекладачів-синхроністів (АІІС), які вважають, що перекладати на іноземну мову можна лише у виняткових ситуаціях і, що побажання про такий напрям роботи не повинні розглядатися. Це не означає, що один напрям кращий за інший, або один вважається нормою, а інший – ні. Слід пам’ятати про те, що між вимогами ринків праці цих двох частин світу і тим, як їх сприймають перекладачі, є велика різниця. У той час, як перекладачі у Європі знають кілька іноземних мов і перекладають з них тільки на рідну, перекладачі в Азії працюють у двох перекладацьких напрямах, але володіють, зазвичай, однією мовною парою.

Якщо перекладачі справді зустрічаються із такими ситуаціями, то слід включати подібні нюанси у навчальні програми шкіл письмового та усного перекладу. Наприклад, у більшості освітніх закладах Європи не викладається синхронний переклад іноземною мовою, а у корейську навчальну програму включений переклад на дві мови. Для викладання перекладу іноземною мовою необхідний особливий спосіб мислення. У процесі навчання перекладу рідною мовою, багато часу витрачається на визначення незрозумілих для студентів моментів, сюди входить аудіювання та пояснення. З іншого боку, у викладанні перекладу іноземною мовою найчастіше увага звертається на відтворення тексту оригіналу і кінцевий результат. Тому з першого погляду, уроки перекладу нагадують уроки мови, адже, часто можна почути зауваження стосовно граматики, вимови, термінології та абстрактних понять. Однак викладач і студенти повинні пам’ятати, що на відміну від уроків мови, зауваження стосовно граматики означають не просто неправильні граматичні конструкції, а граматичні помилки відносно тексту перекладу. Кажучи іншими словами, іноді перекладений фрагмент може бути граматично правильним, але не відповідає граматичним особливостям оригінального тексту. Те саме стосується вимови, термінології та абстрактних ідей. Вони завжди повинні бути пов’язані з повідомленням. Дж. Донован вказує на те, що «викладач повинен обережно виправляти студентів, щоб у них не склалося враження, що його не влаштовує переклад окремого слова. Таким чином можна наштовхнути студентів на використання помилкового підходу – спроби змінити мову. Краще звертати їх увагу на неточні і заплутані вислови, які не мають зв’язку ні з мовцем, ні з ситуацією.»

ІІІ. Друге опитування

У січні цього року організатори надіслали анкети другого опитування 1,958 членам АІІС. З них 1,056 (54%) залишилися непрочитаними, 791 (40%) анкету повернули і на 111 (6 %) – відповіли. З них, 77 опитуваних надали повні відповіді; 9 (12%) відправили автоматичні повідомлення, що не можуть відповісти, бо знаходяться за кордоном; 21 (27%) людина написала, що не може брати участі, бо не перекладає на іноземну мову; 1 (1%) перекладач відповів, що вже не працює і 6 (8%) чоловік не пройшли опитування до кінця. Коефіцієнт відповідей був дуже низьким і недостатнім для отримання точних висновків. Однак відповіді могли пролити світло на переконання членів АІІС.

Майже половина перекладачів була членами АІІС більше десяти років. Якщо до них додати тих, хто працює тут 5-10 років, тоді виходить, що 70% опитуваних перекладають більше п’яти років і можуть точно оцінити ситуацію.

Кількість мовних пар учасників анкети дорівнює кількості самих учасників. У більшості опитуваних французька була рідною, відповідно вона була мовою А у їхній мовній парі, але, якщо не брати до уваги мову А, тоді більша кількість перекладачів використовує англійську, як першу або другу іноземну мову. Це й недивно, адже, вона переважає на міжнародних конференціях.

Якщо одним з критеріїв зробити кількісне відношення між послідовним та синхронним перекладом, то можна отримати наступні результати: 46% опитуваних відповіли, що менше 30% їхньої роботи займає послідовний переклад; у той час 82% заявили, що приблизно 71-100% їхнього часу забирає синхронний переклад; і 45% спеціалістів відповіли, що 91-100% їхньої роботи складає теж синхронний переклад. Хоча, у нас немає наукових підтверджень, з цього можна зробити певні висновки. Зростання кількості мов на міжнародних конференціях унеможливлює послідовний переклад. До того ж, технічне обладнання можна легко замовити, і учасники конференцій стали нетерплячими і не хочуть витрачати час на послідовний переклад.

Стосовно питання про спрямованість, 46 % респондентів відповіли, що 61-90% їхньої роботи було пов’язано з перекладом з мови В або Б на рідну мову, і тільки 9% зазначили, що майже повністю (91-100%) перекладали на рідну мову. 22% респондентів відповіли, що лише 10% їхньої роботи був переклад на мову Б; 17% сказали, що 20% перекладів були на мову Б, і тільки 16% сказали, що близько 30% їхньої роботи було на мову Б. Іншими словами, більше половини або 55% відповіли, що тільки до 30% їхньої роботи пов’язано з перекладами на мову Б.

Також було поставлено питання, чи перекладали респонденти на мову В. Близько 96% відповіли 0-10%, один респондент, який був вкрай обурений, що йому / їй поставили таке запитання, відчував(ла) необхідність далі додати: «Я професіонал!» Однак три респонденти відповіли, що, відповідно, близько 20%, 30% і навіть 40% їхніх перекладів були на мову В. Один респондент також додав, що він / вона здав(ла) іспит з усного перекладу на мову В, що стало трохи несподіваною відповіддю, оскільки цільова аудиторія опитуваних складалася з членів АІІС, а мовна класифікація АІІС визначає, що мова В – це та(і) мова(и), яку(і) перекладач повністю розуміє і з якої(их) він чи вона перекладає. Перекладачі часто володіють кількома В мовами.» (веб-сайт АІІС) Тож зрозуміло, що один респондент не перекладає на мову В, а трьом іншим перекладачам, ймовірно, слід попросити перекласифікувати їхні мови, щоб не створювати плутанину.

В 5 питанні запитувалося, чи почуваються вони комфортніше, перекладаючи на мову А або Б, для того, щоб визначити, чи твердження, що перекладати на мову Б більш прийнятно та зручніше, оскільки існує краще розуміння рідної мови. Тим не менш, 68% респондентів відповіли, що вони воліють перекладати на рідну мову, лише 8% заявили, що їм краще перекладати на мову Б і 25% сказали, що це не має значення.

В питанні 6 запитувалося, чому їм зручніше перекладати на мову Б. 55% респондентів відповіли, що вони розуміють краще свою рідну мову, а 18% вважають, що вони могли б справити краще враження на аудиторію вільним володінням мови Б. Цікаво відзначити, що причини для перекладу на мову Б та відповіді щодо перекладу на мову Б насправді збігаються. Ті, хто відповів, що їм зручніше перекладати на рідну мову, зазначили, що причина в тому, що їм легше управляти цією мовою, оскільки це їхня рідна мова (56%); 26% сказали, що вони краще розуміють мову Б, ніж висловлюються нею. Знають ці респонденти чи ні, але в такому випадку вони підтримують погляди представників Паризької школи. 75% відповіли, що вид усного перекладу – послідовний або синхронний – не впливає на те, чи перекладають вони на мову Б. Серед тих, хто відповів, що вид усного перекладу все ж впливає на їхній вибір (84%), як і слід було очікувати, заявили, що вони не бажають займатися синхронним перекладом.

Не зважаючи на загальний настрій щодо перекладу на мову Б, 44% відповіли, що така правда життя, і з цим потрібно змиритися (цю тему було далі розкрито в коментарях); 24% сказали, що вони не могли зрозуміти завищеної уваги до деталей, як наприклад, в арабській мові, далі також слідувало пояснення в коментарі. Додаткові коментарі щодо 9 питання і всього опитування більш-менш збігаються, тому було вирішено, що їх можна проаналізувати разом. Результати підсумовано в наступній частині статті.

Категорія: Виживання/Правда життя

"Існує великий попит на переклад з французької мови на англійську, що ставить англомовних перекладачів у вигідне положення. Якщо ви хочете втриматись на ринку, потрібно вміти перекладати на англійську мову, що, так сталося, є моєю мовою Б. Однак, ви не втримаєтеся на плаву, якщо це французько-англійська мовна пара. Двомовний ринок є найбільшим. Коли я маю таку змогу, то надаю перевагу перекладу на англійську мову А і намагаюсь розподіляти роботу так, щоб ми перекладали здебільшого на наші рідні мови. Це не завжди можливо. Хоча я непогано володію мовою Б, але не так глибоко та витончено, як мовою A".

(FR-EN-PT)

"Я переконаний(а), що кращої якості завжди можна досягти, якщо перекладачі перекладатимуть на свої рідні мови. Проте ринок диктує свої умови, тому перекладати з мови А на мову Б теж прийнятно. У більшості випадків переклад з мови В на мову Б має залишатися винятком. Звичайно, багато колег, насамперед, ті, хто володіє лише однією мовою А або В, дуже добре справляється з перекладом в обох напрямах".

(EN-DE-FR)

"Така реальність усного перекладу в певних ситуаціях".

(SV-EN-FR)

"На мою думку, існує різниця – перекладати під час двомовної конференції (з A на Б та з Б на А) чи працювати в умовах багатомовності (з В на Б). Особисто я не перекладаю з іспанської на італійську, можливо, тому, що іспанську мову я вивчив останньою. Ці дві мови дуже схожі, тому так важко їх перекладати. З іншою мовою В (англійською мовою) у мене не виникає жодних проблем при перекладі на мову Б. Однак, мені краще перекладати з англійської мови на французьку, така правда мого життя".

(FR-IT- EN/ES)
"У деяких ситуаціях дійсно немає з чого вибирати. На американському ринку позаштатних перекладачів-синхроністів велика частина перекладів здійснюється на французьку мову (англомовні кабінки рідко працюють). Тому більше сенсу в тому, щоб мати робочу французьку мову і перекладати 10-15% (максимум) часу на мову Б, ніж найняти перекладача з англійською мовою A, щоб перекладати ті 10-15%, щоб потім він/вона перекладали 35-40% на його/її мову Б (французька мова)"

(FR- EN/ES)

Категорія: Тема/Мова/Специфікація галузі

"Мушу визнати, я почуваюся більш комфортно при перекладі на португальську мову (A), коли обговорювані теми занадто абстрактні".

(PT-EN-ES)

"Я без проблем перекладаю на французьку або англійську мови Б, але це також залежить від теми. Є теми, які я більше люблю перекладати на французьку, ніж на англійську мову. Якщо тема дуже складна, як наприклад, медицина, я вважаю за краще перекладати на мою рідну мову, тобто угорську. Зрештою, є теми, які я взагалі не сприймаю, наприклад, астрологія, хімія, математика і так далі. Ви ніколи не зможете правильно перекласти те, що ви не розумієте на рідній мові".

(HU-FR/EN-ES)

"Я впевнений(а), що це залежить від мови. Для мене переклад на англійську мову Б може мати переваги. На ринку, де я працюю, (фріланс в Німеччині) існує великий попит на переклад на англійську мову, який не можуть задовольнити носії мови, які проживають в Німеччині. Проте я відчуваю, що якість англійської мови Б сильно відрізняється. Крім того, дуже багато залежить від теми: конференція з технічних питань не буде проблемою навіть для слабкої мови Б з хорошим знанням технічної термінології та розумінням технічних проблем, в той час як конференція на філософську тему або будь-яку іншу, для якої необхідний більш складний рівень мови, повинна обслуговуватися лише мовою A або ідеальною мовою Б".

(DE-EN)

"Я вважаю, що різні ринки працюють по-різному. Я живу в США і перекладаю здебільшого на мову А, ніж Б. Однак, наскільки я знаю, мої колеги в Тайвані та материковому Китаї перекладають більше на мову Б, ніж я".

(ZH-EN)

Категорія: Оцінка/Якість

"У перекладачів буває різний рівень знання мов Б: в одних він високий, в інших ні. Перекладачі повинні бути в змозі оцінити свої реальні навички і вирішити, чи добре для них перекладати на мову Б. Також багато залежить від предмету обговорення і того, як добре ви знаєте людей та тему".

(DE-EN-FR)

"Така правда життя, але я загалом вважаю, що тільки ті, хто в змозі забезпечити якісні послуги усного перекладу на мову Б, повинні перекладати на цю мову, а тим, хто не може цього зробити, слід утримуватися від надання перекладацьких послуг".

(EN-FR)

"Якщо ви так само вільно володієте мовою Б, як і мовою А, то не повинно бути ніяких проблем, якщо ви не заперечуєте перекладати на цю мову".

(ES-EN-DE)

"Перекладати на мову Б добре, якщо ви володієте достатньо хорошим рівнем цієї мови".

(DE-EN)

"Коли ви працюєте в Данії зі знанням англійської та датської мов, як я, ви повинні перекладати в обох напрямах, тому що більшість данців досить добре розуміють англійську. Тому часто клієнти не хочуть платити за переклад на датську мову, якщо ціна за нього не входить у вартість, яку вони вже платять за двох перекладачів на англійську мову. Але насправді, я не бачу в цьому проблеми, оскільки це дуже добре спрацьовує, за умови, що перекладачі справді володіють мовами А і Б, а не намагаються активно працювати в мові В".

(DK-EN-DE)

"Кожен з нас повинен бути спроможним вирішити, чи добре ми почуваємось перекладаючи на мову Б (спроможними в обох значеннях – мати дозвіл і бути достатньо обізнаними)"

(FR-RU-EN)

"Занадто багато людей зі слабким або середнім знанням мов Б ризикують, перекладаючи на ці мови. Вони мають ретельніше оцінювати свій рівень та можливості, перед тим як спробувати".

(EN-FR)

"На угорському ринку перекладач не може дозволити собі перекладати лише на рідну мову. В такому випадку він або вона не змогли б вижити. Клієнти ніколи не виберуть перекладача, який перекладає лише на рідну мову. Більшість перекладачів (± 70%) володіють мовою A та мають хороші знання мови Б. Навіть менше спеціалістів (± 20%) володіє мовою А, двома мовами Б та мовою В. Ще менше (± 5%) спеціалізуються лише на одних мовах А, Б та В. Дуже важливо знати, з якою темою ви взагалі не справитеся, не зважаючи на те, як добре ви підготуєтесь".

(HU-FR/EN-ES)

Категорія: Прагматика

"У міжнародних багатомовних організаціях таких, як організації Євросоюзу, дотримуються прагматичного підходу: перевага надається перекладу на рідну мову (з великої кількості мов В), але якщо для мов, які рідко використовуються (наприклад, мови Східної Європи), не можна підібрати відповідну пару, організації Євросоюзу відкриті для перекладу на мову Б".

(FR-DE-EN)

"Люди повинні перекладати на мову Б, коли немає фахівця, який знає мову А, і може перекладати на мову Б".

(FR-DE-EN)

"Часто, особливо при послідовному перекладі, я до самого початку не знаю, якій мові мої клієнти віддають перевагу – англійській чи івриту, а іноді й обом".

(RU-HE-EN)

"Я досить прагматичний. Я волію, щоб люди перекладали на рідну мову, але за необхідності буду перекладати на мову Б. В значній мірі це залежить від клієнтів, тобто від їхніх потреб/стандартів та обмежень в команді. Я можу відмовити клієнту, щоб постати у вигіднішому світлі, і вони іноді дуже вдячні за це, але я хотів би, щоб вони знали, що я не найкращий варіант. Це частина загального контексту переговорів, оскільки можливості та сприйняття клієнта можуть змінюватися".

(EN-DE-FR/ES)

"Інколи немає іншого виходу, коли жоден перекладач, який перекладає з мови Б на мову А, не доступний для певної пари мов".

(EN-ES-FR)

Категорія: Простіше не буває

"Навіть якщо я почуваюся дещо комфортніше і швидше перекладаю на мою рідну мову, мені подобається перекладати на мою мову Б, особливо французькою та англійською в обох напрямах, і це правда, що розуміння моєї рідної мови завжди дуже точне, незалежно від теми. Ні в якому разі не перекладайте на мову В, а от на мову Б, чому бі ні?".

(FR- EN/ES-CA)

"Я дійсно не відчуваю ніякої різниці між мовами А та Б. Що має значення, так це те, що з якоїсь причини необхідно переходити від мови Б до мови В – можливо, через різні структури мови, а в моєму випадку, через схожість між іспанською та португальською".

(PT-EN-ES)

"Мова Б – це формальний спосіб класифікації. Я відчуваю, що мої мови А та Б, практично на однаковому рівні, за винятком того, що одна з них моя «офіційна» рідна мова, а інша ні".

(HE-EN)

"Я почуваюся, ніби в себе вдома, з моєю мовою Б, тому що я живу з нею кожен день, і мої діти пішли в школу на цій мові. Іноді мені здається, що я сам(а) себе сприймаю гірше, ніж мій клієнт, але я знаю, що я більш впевнений(а) в моїй рідній мові, тому що я можу використовувати більше тем".

(EN-DE-FR/ES)

"Для мене це те ж саме, що перекладати на рідну мову".

(IT-EN)

Категорія: Абсолютна впевненість

"Якість перекладу завжди краща на рідній мові. Зазвичай, ми просимо промовців використовувати їхню рідну мову. Якщо ми цього не робимо, ми втрачаємо довіру".

(FR- DE-EN)

"У Канаді від перекладачів очікується, здебільшого, що вони перекладатимуть на мову Б".

(FR/EN-PT)

"Якщо можливо, переклад на рідну мову завжди має переважати".

(EN-ES-FR/IT)

Категорія: Різне

"Вибір чи перекладати на мову Б завжди залишається за мною".

(DE-EN- RU/FR/IT)

"Не зважаючи на те, що я є носієм французької мови, я навчав(ла)ся усному перекладу в Англії та навчив(ла)ся перекладати з іспанської та французької на англійську мову. Можливо, це впливає на моє ставлення до перекладу на мову Б. До того ж, я живу у Великій Британії вже довше, ніж я жив(ла) у Франції".

(FR-EN)

"Шкода, що у мене більше немає можливості перекладати на мою мову Б!".

(EN-FR-DE)

"Я ніколи не розумів(ла), ні категоричних заперечень щодо перекладу на мову Б представників Паризької школи, ні переконань представників Російської школи про перевагу перекладу на мову Б. Я думаю, що це залежить від багатьох речей, і не в останню чергу від того, наскільки майстерно ви освоїли мову Б як активну мову для перекладацьких цілей, та труднощів правильного розуміння конкретної даної промови. Мій власний досвід показує, що іноді краще перекладати на рідну мову, а іноді на мову Б, залежно від ситуації, але напевно, в багатьох випадках різниця незначна".

(EN-ZH-YUH)

"Я зустрічав більше колег, які перекладали на мову В, погано її знаючи , замість того, щоб перекладати на мову Б, яку вони знали майже бездоганно. Слухач може виправити випадковий прийменник або ідіоматичну помилку, проте, якщо перекладач перекладає з поганим знанням мови В, значення, яке він/вона не розуміє, залишається безнадійно втраченим".

(DE-EN)

"Коли я почав перекладати в 1984 році, 100% моїх перекладів були на китайську мову, тож це те, до чого я звик. Зараз, китайська мова також займає багато часу, але я також перекладаю з китайської на німецьку / англійську мови, але вони, як і раніше, становлять меншу частину моєї роботи. Все більше і більше перекладів з мови Б на мову Б: з англійської на китайську і навпаки. Я не займаюсь німецько-англійським перекладом, оскільки для цього навколо достатньо інших людей".

(DE-ZH-EN)

"Мені моя мова Б майже рідна, тому в моєму випадку усний переклад, послідовний або синхронний, на мову Б не становить жодних проблем. Це створює трохи більше відповідальності, оскільки на великій конференції англійська мова стає естафетною, і ви, безумовно, повинні пам'ятати про вашу манеру говорити – не надто швидко, не надто повільно, виразно і точно – оскільки ваші колеги розраховують на вас. На мою думку, цим навичкам слід приділяти увагу під час навчання перекладачів".

(RU-EN-FR)

IV. Порівняння результатів першого та другого опитувань

Пряме порівняння першого та другого опитувань насправді майже неможливе, оскільки результати опитування довелося скорегувати так, щоб зробити їх підходящими для внутрішніх і міжнародних ринків. Тим не менш, дослідження були задумані з однією метою, тому буде цікаво порівняти результати обох опитувань.

По-перше, прослідковується певна схожість. В Кореї як на двомовному ринку, так і на міжнародному рівні, спостерігається тенденція в бік синхронного перекладу, хоча цей напрям, зі зрозумілих причин, більш виражений на міжнародному ринку. Звичайно, цьому є пояснення, що варіюється між наявністю кількох мов, а тому й нетерпінням (послідовний переклад займає більше часу), кращим обладнанням та визнанням / довірою (більшість вважає, що синхронний переклад можливий). Ще одна схожість в тому, що більшість респондентів, яким комфортніше перекладати на свою рідну мову, зазначили, що причина в тому, що їм легше управляти рідною мовою. Крім того, ті, хто відповів, що вид усного перекладу впливає на те, чи будуть вони перекладати на мову Б, вирішили не займатися синхронним перекладом.

Найбільш помітна відмінність між двома опитуваннями полягає в тому, що жоден респондент в корейській анкеті не поставив галочку навпроти пункту «Принципово важливо, щоб перекладачі перекладали лише на рідну мову». Очевидно, що дане твердження звело б нанівець щоденну роботу десятків перекладачів на корейському ринку.

Що стосується частки спрямованості їхньої роботи, то відповіді корейських усних перекладачів утворюють майже ідеальний графік нормального розподілу. Найбільша частина опитуваних (33%) відповіла, що частка спрямованості була рівномірна, з них 33% зазначили, що вона коливалась між 80-60% на англійську мову, а інші 33% відповіли, що частка розподілу становила 40-30%. На противагу цьому, лише 18% респондентів-членів АІІС зазначили, що близько половини їхніх перекладів були на мову Б, більшість яких (55%) повідомила, що менше половини їхніх перекладів були на мову Б. Це нормальне співвідношення, оскільки у 50% респондентів мовою Б була англійська,у 20% – французька, і у 10% – іспанська, що означає, ймовірно, є й інші перекладачі зі знанням таких рідних мов, які перекладають у цьому напрямку.

Що стосується загальних коментарів, то корейські респонденти були, безумовно, стриманішими, ніж їхні закордонні колеги. Ті, хто давали додаткові коментарі зазначали, що вид усного перекладу або його спрямованість насправді не мають значення, головне – це розуміння теми перекладу і ступінь обізнаності в даній галузі знань. Респондент продовжив і додав, що «перекладач повинен відчувати себе комфортно в обох мовах" (Лім, 2003: 171), зазначивши, що переклад на мову Б скоріше є правилом, аніж винятком.

V. Обговорення та висновки

Загальні результати першого опитування (Корея) показали, що для того, щоб вижити на двомовному ринку, важливо вміти працювати в обох напрямах. На відміну від цього, в другому опитуванні було виявлено, що хоча більшість респондентів здебільшого перекладають на свої рідні мови, тим не менш, вони змирилися з тим фактом, що переклад на мову Б є необхідним в певних ситуаціях. Поєднавши ці результати з теоретичними доказами, помітно, що серед членів АІІС побутує думка, що перекладати потрібно переважно на рідну мову, але іноді просто немає іншого вибору, така правда життя, але виключно за умови належного знання мови Б, то це не нашкодить. Проте в Кореї це, без сумніву, вважається нормою. Саме тому усний переклад в обох напрямах включено в навчальні програми всіх відповідних установ без винятку, і не піддається сумнівам або оскарженню.

Що стосується інших напрямів, то був один перекладач, який розповів про переклад з мови Б на мову Б. Цю інформацію не було включено в опитування, але, здається, вона йде наперекір поглядам Паризької та Російської шкіл, оскільки не існує переваг при перекладі на гнучку рідну мову з повністю зрозумілої мови Б (Паризька школа), і не має переваг при перекладі з повністю зрозумілої рідної мови на робочу мову Б (Російська школа). Переклад з мови Б на мову Б не матиме жодних переваг, лише недоліки, тому ні в якому разі не слід його заохочувати. Кілька перекладачів також зазначили, що перекладають на мову В. Це питання було поставлено просто, щоб передбачити всі варіанти, але без думки про те, що хтось з респондентів дасть позитивну відповідь– один перекладач був обурений тим, що йому поставили це запитання.

Отже, питання про спрямованість можна підсумувати так: теоретично, рекомендується перекладати на рідну мову, однак, реальність не завжди така прислужлива. Тому слід подбати про те, щоб всі умови були сприятливими для забезпечення найкращої якості при перекладі на мову Б.

ПРИМІТКИ

1. Це визначення насправді досить заплутане, тому що звучить так, ніби перекладачі можуть, наприклад, перекладати з мови В на мову Б. Крім того, в реченні «Деякі перекладачі [працюють] з мовою Б тільки в одному з двох перекладацьких напрямів» було додано слово «працюють», тому що в оригіналі його не було.
2. Само собою зрозуміло. Викладаючи і Університеті іноземних мов Ханкук більше десяти років, я помітив, що тоді як більшість студентів рано чи пізно починають синхронно перекладати на корейську мову, їхню рідну мову, проблема полягає в перекладі на мову Б. Отже, більшість студентів, які в кінцевому рахунку стають професійними перекладачами-фрілансерами, проводять кілька років за кордоном і отримують освіту англійською мовою.
3. Під час зустрічей на вищому рівні таких організацій як АСЕАН + 3, АТЕС та AСEM, представлено багато мов, які не є офіційними мовами на міжнародній арені. Зазвичай, корейські, китайські та японські перекладачі на цих зустрічах працюють синхронними перекладачами, а в'єтнамські, тайські, камбоджійські та інші «перекладачі» виконують роль державних службовців, які говорять англійською. Навряд чи ідеальна ситуація, навіть у таких випадках, коли немає іншого вибору, окрім як вдатися до естафетного перекладу. Під час зустрічей, які об'єднують представників з Кореї, Китаю та Японії, головною мовою, як правило, виступає англійська. Наприклад, коли говоритиме корейський представник, корейський тлумач перекладач перекладатиме англійською мовою, а китайський та японський перекладачі в кабінках будуть перекладати назад відповідно на свої мови. В іншому випадку знадобилося б по чотири перекладача для кожної кабінки.
4. Оригінальну статтю див. Lim, H.O. (2003). Interpretinginto B: To B ornotto B? FORUM 1-2. pp.151-171.
5. Корейсько-англійський ринок усного та письмового перекладу, безсумнівно, найбільший, а перекладачі працюють найбільше з цією мовною парою. Тому, було вирішено, що вони підійдуть найкраще, щоб висловити свої думки про переклад на мову Б.