Девід Цвейг: усні перекладачі не повинні думати про те, щоб привернути увагу до своєї персони.

Девід Цвейг – письменник, лектор та музикант, що мешкає у Брукліні, Нью-Йорк. Його робота Invisibles (Невидимки) побачив світ у червні 2014 року у видавництві Penguin й є його першим нелітературним твором. Кнугу можна вважати розширеннням статті під назвою «Що спільного мід тими, хто перевіряє факти та анестизіологами?», (“What Do Fact-Checkers and Anesthesiologists Have in Common?”). Станом на зиму 2014 року права на переклад було продано у різних країнах Європи та Азії. Пан Цвейг люб’язно погодився дати інтерв’ю нашому бюро перекладів на підтримку проекту «Перекладач – це круто».

1. Будь ласка, коротко розкажіть про себе: де ви народились, навчались, ваша професія й т.д. Можливо згадаєте якісь цікаві події зі студентського життя, лекцій, роботи й т.д.

Я автор книги "Invisibles: The Power of Anonymous Work in an Age of Relentless Self-Promotion. (Невидимки: сила анонімної роботи у вік безжалісного самопросування). Я публікувався у таких виданнях як The New York Times, The Atlantic, та The Wall Street Journal. Журнал Kirkus назвав мій твір Swimming Inside the Sun "чудовим дебютом талановитого письменника". Я регулярно читаю лекції про медіа, сучасні технології та культуру у корпораціях, на конференціях, а також в університетах.

2. Наскільки я знаю Ви музикант, автор літературних творів, а також читаєте лекції, присвячені медіа, технологіям та психології. Як Вам прийшло на думку написати нехудожній твір й чому Ви обрали професію усного перекладача?

Колись я працював у журналі й моя робота полягала у перевірці фактів. Чим краще я робив свою роботу, тим менше мене помічали, я пропадав з поля зору так би мовити. Мені подобалася така робота, де взаємозв'язок між самою роботою та визнанням було прямо протилежним. У кінцевому рахунку більшість з нас звикли до того, що чим краще ми робимо свою роботу, тим більше отримаємо визнання за неї. Незважаючи на те, що ніхто не здогадувався про те, що я гарно роблю свою роботу, я зрозумів для себе, що сама по собі робота, яку ми робили, дуже цікава й захоплива. Це особливо інтригує, оскільки ми живемо у світі, коли увага цінується більше всього. Я почав замислюватись над тим, що спільного може бути в інших професіях між так би мовити повністю протилежним відношенням роботи й визнанням. Синхронний перекладач ідеально підходить під цей опис. У моїй книзі Invisibles є розділи, присвячені багатьом іншим "невидимим" професіям, де розповідається про висококваліфікованих спеціалістів, чия робота надзвичайно важлива для інших, але водночас їхню роботу суспільство майже не помічає..

3. Можете розказати які-небудь факти або поняття, які Ви відкрили для себе стосовно професії усного перекладача під час написання цієї книги?

Я назвав розділ, присвячену усному перекладу, "The Unlikely Adrenaline Junky" (Неймовірний адреналиновий наркоман), оскільки усний перекладач, чий профайл я представив у цій книзі, жінка на імя Джулія Вілкінс Арі (Giulia Wilkins Ary), є елітним усним перекладачем в Об'єднаних Націях й її поведінка була неймовірно невимогливою та скромною. А з іншого боку робота усного перекладача дуже складна й вимагає багато сил та розумової енергії. Коли Джулія та її колеги знаходяться "у зоні" й виконують свої обов'язки, то вони отримують справжній сплеск адреналіну. Я, звісно ж, спробував розкрити цікаві та маловідомі факти про усний переклад в цілому, про те, що відбувається у голові усного перекладача, коли він працює, а також про те, як працює система усного перекладу в Об'єднаних Націях.

4. Як Ви вважаєте, який психологічний портрет усного перекладача? Який характер має бути у гарного усного перекладача, як він має поводитися?

Усні перекладачі не повинні думати про те, щоб привернути увагу до своєї персони. Їхня робота полягає в тому, щоб виконувати роль якомога нейтральнішого провідника, що дає можливість одній людині спілкуватися з іншою. Вони отримують заряд від самої інтелектуальної складності роботи та їх високо цінують у міжнародній дипломатії та бізнесі.

5. Як Ви вважаєте, що усні перекладачі мають робити аби не змішувати своє особисте життя з роботою та зі стресовими ситуаціями, які у них часто виникають на роботі?

Чесно, я не знаю, як відповісти на це питання. Усні перекладачі, щоб гарно виконувати свої обовязки, як і будь-який інший професіонал, мають сконцентруватися на своїй роботі, яку їм необхідно виконати у даний момент та залишити усі стреси й проблеми, з якими вони можуть стикатися, за межами свого робочого місця, щоб мати можливість сконцентруватися.

6. Ідея невидимок не нова, але Ви перший говорите про неї так розгорнуто та детально. Які поради Ви можете дати людям, що мають такі "професії-невидимки", які суспільство фактично не цінує або просто не помічає?

Вам треба знайти цінність у самій роботі. Якщо Вам подобається Ваша робота й Ви отримуєте достойний заробіток, люди, яких я описував у своїй книзі, а також дослідники, доводять, що Ви будете почувати себе краще, ніж ті, хто шукає винагороду за рахунок того, що отримує увагу від оточуючих.

При передрукуванні матеріалу посилання на сайт обов'язкове.