Як вберегтися від найгірших помилок при вивченні мови

Від першої телефонної розмови до користування місцевим жаргоном та зіткнення з хвилею сміху - ми розповімо Вам про те, як вберегтися від найбільш неприємних мовних помилок.

У багатьох списках бажань присутній пункт вивчення мови. Люди уявляють себе, прогулюючись по ринку десь в іншій країні, вільно спілкуючись з місцевими жителями – і завжди в цей момент в своїх фантазіях вони засмаглі.

На той час, як я переїхала до Мексики, у мене був середній рівень іспанської завдяки екзаменам та курсам перепідготовки в університеті, і лише через два роки мені вдалось вільно заговорити нею. Хотіла би я, щоб мене хтось попередив про проблеми, з якими я зіткнулася. Ще з тих пір, як п’ять років назад я повернулася додому, я фліртую з французом та італійцем – але я не готова до чогось серйозного. Та це потрібно мені для удосконалення мов.Ось декілька речей, які заважають тобі вільно говорити мовою:

1. Перш за все, неправильна вимова, переклад та вживання слів

У кожній мові є слова, вимова яких дуже схожа до інших, грубіших слів, і саме студенти найкраще від усіх їх знаходять. У мене був кумедний випадок під час одного уроку іспанської: я хотів, щоб знали всі, кому не лінь, що відповіддю була «J», або «jota». Але проблема була в тому, що іспанський звук «t» м’якший за англійський, а я занадто пом’якшив його і викрикнув «joda!», ну або ж «fuck!» (переклад, на мою думку, тут зайвий) – в наказовому тоні, серйозно, без перебільшення, в цей момент я звучала, як режисер порнофільму.

Іншою загрозою є неправильний переклад. Якось під час розмови, мексиканський студент переклав іспанський вираз «ручна праця» пам’ятним реченням «hand jobs are getting cheaper» (“праця рук стає все дешевшою”). Хвилиною пізніше моя однокурсниця-американка спробувала поскаржитись на те, що їй спекотно. Але, на жаль, «estoy caliente» означає «я збуджений».

Як же пройти через це? Все просто – розкажи історію. Це досить цікаво і смішно. В свою чергу, люди поділяться своїми незграбними ситуаціями – що допоможе тобі не повторити не лише свої, а й їх помилки.

2. Моменти, коли розмова розвивається швидше, ніж твій мозок встигає за цим встигнути

Ви розумієте, про що йде мова, і хочете приєднатись до цієї розмови, але, поки правильно сформуєте фразу, вона уже зайшла про інше.

Що робити? Втручайтесь в розмову питаннями. Це дасть зрозуміти, що ви слідкуєте за нею та приймаєте активну участь в ній. Продовжуйте висловлювати свою точку зору. І це чудово, якщо в день ви зможете сказати змістовні та граматично правильні речення. А якщо цього ніхто не помітить, буде просто прекрасно – адже це нормально – говорити правильно.

3. Перша розмова по телефону

Лише 10% всієї комунікації є вербальними, тож під час телефонної розмови ви втрачаєте значну кількість свого мовного запасу. Наприклад, моя перша розмова з іспанцем була дуже незграбна. Я почувалася ніяково, втративши суть розмови уже насередині нашого спілкування, тож просто повторювала «sí … sí … sí» («так … так … так”»), аж поки він не відключився.

Як впоратись з цим? Просто повторюйте «так … так … так», поки ваш співрозмовник не повісить слухавку. Жартую, звичайно. Скоріш за все, це просто нерви, тож для легшого відчуття задавайте питання, на які знаєте відповіді, наприклад, «Ми сьогодні побачимось, так?». Пам’ятайте, ви не будете виглядіти дурнем, як думаєте. Повірте, цілком природньо просити когось повторити фразу через шум та переривання зв’язку.

4. Не задирай носа, бо потерпиш невдачу

Дуже схоже на випадок, коли робиш вигляд, що слухаєш когось і відповідаєш, наприклад, «добре» на питання «А де ти зупинився?», чи «Це так смішно!”» на фразу «і потім вона померла».

Як впоратись? Перш за все, впевнись, що ти взагалі слухаєш співрозмовника. Я на своєму досвіді переконалася, що більшість студентів посилаються на свої найслабкіші знання, та часто це тому, що, замість того, щоб слухати повністю фразу, вони зациклюються на незнайомому слові та починають панікувати «Що це було за слово? Я знаю, я чув його раніше, що це було? ЩО? ЩО ЦЕ БУЛО ЗА СЛОВО??!».

Кожен може сказати: «Вибачте, я не зрозумів» або вивчити фразу типу «Я думав, ви сказали інше» (іспанською «Pensé que habías dicho otra cosa») і можете відмахуватись, як би ви і зробили англійською. Плюс до всього, якщо ви будете невимушено говорити такі складні речення, ніхто і не подумає, що ви неосвічений новачок.

5. Скажете вираз, а люди сміються

Як правило, місцеві жителі швидко учать вас жаргону, а ви, в свою чергу, не втрачаєте шанс випадково вставити його в розмову. Але чомусь часто замість того, щоб виразити своє захоплення вашими приголомшливими знаннями місцевого сленгу, вони просто розриваються від сміху.

Що ж робити? Перш за все, не подаючи виду, перевір, чи правильно ти його використав – але, благаю тебе, не роби цього. Я пам’ятаю, як моя аргентинська учениця сказала фразу, що змусила мене вибухнути сміхом. Хоч я пояснила їй, що речення правильне і з граматичної точки зору також, але я не очікувала, що вона це скаже: «Я бачила Хью Гранта в моєму тренажерному залі. Схоже, у нього … як би це сказати … були і кращі часи?».

6. Ослаблення мотивації

На якомусь етапі свого навчання вам може здатись, що ви не зможете довести його до кінця. Тільки-но опанувавши гору граматики, починаєш усвідомлювати, що ще є незбагнена купа лексики – а це ідіоми, регіональні відмінності, різниці в офіційній та неофіційній мові. Коли це все накопичується перед тобою, ти впевнений, що це таке до безглуздя неможливе завдання, ніби як піднятись на Еверест на шпильках. Використовуй поради однокурсників, як дістатись до наміченої цілі, щоб ти міг просто щебетати на цій мові.

То ж як з цим впоратись? Повір, кожен стикається з такою проблемою, і в більшості випадків все, що тобі потрібно, – це зробити невелику паузу. І якщо ти справді хочеш вивчити цю мову, то мотивація повернеться до тебе як настирлива пліснява. Щоб додати трохи впевненості в собі, просто пам’ятай: ніхто від тебе не вимагає бігло говорити уже зараз. Проаналізуй все, що стоїть між тобою та свободою спілкування, і визначи для себе те, що є непотрібним. І подивись на нього так, немов божевільний дивиться на купу цегли і кричить: «Це не будинок!»