Грецька мова - етапи розвитку та становлення

У бюро перекладів Glebov Ви можете замовити переклад з грецької мови або переклад на грецьку мову, або ж можете скористатися послугами усних перекладачів під час ділових переговорів з партнером. Якщо Вас цікавить вартість перекладу на грецьку мову або ж з грецької мови, скористайтеся активним посиланням для переходу на нашу сторінку з цінами.

Бюро перекладів Glebov пропонує переклади з голландської мови та переклади на голландську мову. У нас Ви можете перекласти свідоцтво про народження на голландську мову, перекласти свідоцтво про шлюб на голландську мову, перекласти довідку про несудимість на голландську мову, перекласти договір на голландську мову, перекласти довідку з банку на голландську мову, перекласти витяг на голландську мову, перекласти довіреність на голландську мову, перекласти дозвіл на вивіз дитини на голландську мову, перекласти диплом на голландську мову; також Ви можете перекласти свідоцтво про народження з голландської мови, перекласти свідоцтво про шлюб з голландської мови, перекласти довідку про несудимість з голландської мови, перекласти договір з голландської мови, перекласти довідку з банку з голландської мови, перекласти витяг з голландської мови, перекласти довіреність з голландської мови, перекласти диплом з голландської мови. Ми знаходимося за адресою: вул. Брюлова 12, оф.5 (район метро Вокзальна). Телефон: (044) 332 36 99 або мобільний 098 590 67 29. Дзвоніть! Ми завжди раді відповісти на всі Ваші запитання щодо перекладів.

Ця мова ізольована від індо-європейської родини та сучасна грецька мова є продовженням давньогрецької мови. Цією мовою спілкується близько 10 млн людей у Греції (близько 99% населення). Також грецькою мовою спілкуються на Кіпрі (близько 700 000 мешканців, що складає 78% населення), варто також зазначити, що на Кіпрі спілкуються й на турецькій мові. Також грецька мова є мовою національних меншин у Єгипті (42 000 мешканців), мовою декількох спільнот на півдні Італії (Калабрія та Отранто), тобто там, де у Греції були колонії - таким чиномна грецькій мові розмовляютьй в Каржезі на Корсиці.

Наявність еллінів, а саме так й називали греків, як на материку, так й на островах, підтверджено ще у другому тисячолітті до нашої ери; перші письмові докази, мікенський період, відносяться саме до цього періоду. Мова еллінів, близька до індо-іранської (індо-арійської) - мається на увазі, що ця мова мігрувала рівномірними хвилями всередині азіатського континенту - має різні варіанти та діалекти. Мова змінюється при контакті з основною мовою, досить композитною, оскільки тут є багато виключних речей, про які не йшлося у індо-європейських мовах. Окрім того, гірська місцевість самої країни сприяла лінгвістичній подрібненості. Цим пояснюється наявність діалектів у давнину.

Як відомо з чисельних документів, ці діалекти було розподілено по чисельним групам, у тому числі й іонічно-аттична група, що за своєю географічною протяжністю, а також за літературною спадщиною була найбільш важливою (Марсель та Агд були іонійськими колоніями). Роботи філософів Парменіда та Геракліта являють собою приклад іонічного діалекту давньогрецької мови, сюди ж відносять роботи Геродота та Гіппократа. Найбільш давньою пам'яткою грецької літератури вважаються Гомерівські поеми, твір, написаний композитною мовою, де наявні чисельні іонічні елементи.

Аттійська мова, за Гомером, - це мова, якою розмовляли в оточенні Афін, архаїчна та консервативна, якою розмовляли такі письменники як Есхіл, Софокл або Евріпід складали свої твори у V та IV столітті до нашої ери.

В історії давньогрецької мови розрізняють наступні етапи:

  • Період давньогрецької починається з давньогрецької та класичної грецької мови. Цей період тягнеться з VIII століття до народження Христового (трохи пізніше після Гомера) до IV століття до народження Христового, коли Олександр Великий зруйнував Фіви та підкорив Афіни, завоював Єгипет, переміг персів та став павителем Азії.
  • Період класичної грецької мови досяг кульмінаційного моменту в V та IV столітті до нашої ери. Це також найвища точка у розвитці Афін, центру грецької культури та цивілізації, що стали основою західної культури та цивілізації. Це століття Геродота, Гіппократа, Платона, Сократа та Арістотеля. Ці століття стали свідками народження трагедії, комедії, ораторського мистецтва та риторики (Софокл, Есхілл, Демосфен); Філій спорудив Акрополь, а Пракситель створив скульптуру Афродіти.
  • Еллінський період, що датується від IV століття до народження Христа до І століття народження Христа, тобто до народження койне - спільної мови. З розширенням імперії Олександра, грецька мова, що була мовою культури, стає мовою обміну між різними народами імперії. Грецька мова, що зароджувалася в цю епоху та яку використовували до римського завоювання (30 ро народження Христа), це "спільна грецька мова" (заснована на давньому варіанті), що притерпіла значних змін та витіснила діалекти. У рівній мірі койне, на протязі усього цього періоду, був мовою християнства. У світ вийшов перший переклад Біблії (версія Септуагінта), текст який було адаптовано християнами. Євангеліє та Новий Завіт було складено на загальній грецькій мові. Словниковий склад церковної грецької мови відрізняється появою слів, які було створено для нових концепцій, що виникли разом з християнською релігією.
  • Пізній період грецької мови (від І століття народження Христа до 330) - тут спостерігається повернення до класичних лінгвістичних форм та до аттіцизму. Це стало своєрідною реакцією на загрозу від мови римської імперії - латини. Це відновлення попереднього стану мови торкнулося лише писемності, оскільки розмовний варіант продовжував розвиватися.
  • Період візантійської грецької мови, яку також називають "середньовічною грецькою мовою" (з 330 до 1453, взяття Константинопольськими турками), - це період мови дипломатії Візантійської імперії. Цей період характеризується своєрідним суперництвом між вульгарною розмовною мовою (побутова мова, яку ще називали демотичною грецькою мовою) та письмовою неокласичною грецькою мовою, яку використовували мирські та християнські автори. Розмовна мова стикнулася з великою кількістю фонетичних змін, а лексика збагатилася багатьма венеціанськими та французькими словами під час першого хрестового походу (1096 - 1099). Формування нових слів у вульгарній мові відбувалося ще більш активно за рахунок того, що греки лишилися на замкнутих територіях, завойованих Олександром.
  • Перемога демократичної грецької мови (сучасна грецька мова), що відповідає нормам класичної мови, відповідає періоду сучасної грецької мови (починаючи з XV століття). Століття домінування Оттоманської імперії залишили незначний слід у грецькій лексиці.
  • Запозичення у французьку мову з грецької з'явилися двома певними способами у різні епохи. Латина постійно запозичувала з грецької слова, які потім переходили у французьку мову. Це дуже стосується елліністичного періоду, коли у латинську мову увійшло багато слів, які було запозичено за допомогою калькування, щодо наукової та загальної сфер, зі сфери філософії та науки. Запозичення часто зустрічаються під час періоду, коли Римська імперія домінувала над Грецією. Через латинську мову ці слова перейшли у французьку мову (та в інші європейські мови).

Християнський словник увійшов до європейських мов через латинський переклад Біблії: янгол, хрещення, хрестити, катехізис, демон, емпірей, одержимий, розбрат.

Наприклад, у французьку мову запозичення почали входити напряму через грецьку мову починаючи з XIV століття за рахунок перекладів на французьку мову творів Арістотеля та інших класичних авторів. Вплив Гіппократа та Галлена дуже сильно були відчутні в області медицини, коли у вживання увійшли такі слова як доля та ембріон.

Повернення до античності, викликане періодом Відродження, призвели до прямих запозичень з грецької мови в результаті виконання перекладів. У першу чергу мова йде про чисельні слова наукової сфери (область науки, риториці, логіки та граматики). Інші запозичення стосувалися грецьких реалій або ж саме періоду існування Давньої Греції: остракізм, саркофаг й т.д.

Запозичення з сучасної грецької мови досить рідко зустрічаються (калугер). Зате, як і латина, грецька мова є, особливо у XVIII столітті (але в принципі вже й у XVII столітті) своєрідним сховищем елементів, що слугують для створення наукових термінів (близько 70% медичних термінів це або слова, що запозичені з грецької мови, або ж слова, що мають у собі елементи з грецької мови), які використовує міжнародне наукове товариство.

Ще варто згадати про одне джерело запозичення слів. Це запозичення з грецької мови через посередництво прованської мови (провансальський або лангедокський). Й насправді, колонізація греками Марселя та Агда залишила сліди у галло-римлян цього періоду, які не змогла викоренити навіть романізація. Саме таким чином й увійшли до європейських мов слова бутік, кадастр й т.д. - через посередництво прованської мови.