Двомовна газета західного Квебеку вступила в суперечку з мовною поліцією: англійську витіснили на останні сторінки

Переклад рекламних текстів - досить непросте завдання, а от у двомовних країнах, як канада, це ще може перерости у юридичні негаразди, особливо для газет. За словами співвидавця, споконвічна суперечка між західноквебекською газетою та органом, який забезпечує дотримання мовних правових норм в провінції, переросла в заборону, через яку газету змушені розділяти на франкомовні та англомовні сторінки.

Лілі Раян, співвидавець газети «Понтіак Джорнал», зазначила: «Нам довелося повністю переробити газету, доклавши для цього немало зусиль. 16 квітня двомовній газеті з накладом понад 9000 примірників, що виходить двічі на тиждень, повідомили, що вона має слідувати мовним правовим нормам Квебеку щодо реклами виключно англійською мовою, яка заборонена на франкомовних сторінках газети. Проте, цільовою аудиторією газети є читачі двомовного регіону Понтіак, а девіз закликає – «об’єднуймо все в Понтіаку».

«Ми ходимо в ресторани, де є меню на двох мовах і коханням ми займаємося теж двома мовами», – жартує Раян.

Вона пояснила, що згідно заборони їм дали 30 днів, щоб привести газету у відповідність до вимог законодавства, інакше їм доведеться виплатити штраф в 20000 доларів.

«Одна з принад видавництва в двомовній спільноті полягає в її багатій різноманітності, але з іншого боку, через те, що ці довільні правила,які виходять за нормальні межі, створюють труднощі для видавництва, я насправді відчуваю, як уряд стає на заваді видавничій справі, тому для мене це питання свободи преси», – говорить Раян.

За її словами, в лютому 2012 року вони почали переговори з Квебекським управлінням французької мови, органом, який регулює використання мови. Як двомовна газета, вона підпадає під розділ Хартії французької мови стосовно публікацій і вивісок в провінції, що відносяться до сфери реклами.

«Протягом трьох років цей процес був для мене періодом злетів і падінь. Я вважала, що ми відповідаємо вимогам, а потім вони змінили трактування закону», – розповідає Раян про управління мови.

На прохання про зустріч представники Управління французької мови так і не дали відповіді, а у своїй заяві на офіційному веб-сайті вони пояснюють, що закон не застосовується до мови та розташування статей в газеті (хоча там не йдеться конкретно про «Понтіак Джорнал»). Також в повідомленні говориться, що необов’язково створювати окремі розділи, проте зазначається, що вся реклама має бути двомовною або французькою, і що виключно англомовна реклама дозволятиметься тільки на англомовних сторінках газети.

З першим виданням газети в травні в ній з’явилися англомовні сторінки, однак подальші правила означають, що французька мова повинна бути головною в структурі газети, говорить Раян, що витісняє англійську мову на останні сторінки видання. Це не означає, що не може бути двомовних сторінок, але в тих розділах, де англомовні та франкомовні статі представлені разом, реклама має бути також двома мовами.

Раян каже, що її співробітники були розчаровані змінами: «Насправді, вони розцінювали це так, ніби уряд говорив їм, як вони мають виконувати свою роботу. Все це стосується не лише журналістики. Це справді впливає на продажі реклами більше, ніж будь-що інше.»

Тепер рекламодавці віднесені до певних сторінок газети, оскільки створення та розміщення більших двомовних реклам коштувало б чималих грошей, а газета не може дозволити собі надати цей додатковий простір.

Розслідування Управління французької мови може бути спонтанним, але також здійснюється на підставі поданих скарг.

«Мені видається абсурдним той факт, що одна скарга може вплинути на газету і всю спільноту в такій значній мірі. Будь-хто, хто дотримується радикальних поглядів, може від нічого робити змусити нас пройти через подібні неприємності. Це несправедливо.»

До газети надходили численні листи підтримки від читачів.

«Справедливий, вільний і гордий Квебек здатен впоратися з двома мовами», – пише Ейлін Пейет із затоки Кемпбелла.

Річард Тардіф, виконавчий директор Асоціації громадських газет Квебеку, зазначив, що конфлікти з управлінням мови бувають рідко, оскільки більшість газет в його асоціації є суто англомовними.

«Саме у тих газет, які стверджують, що вони двомовні, а їхня цільова аудиторія двомовні спільноти, ... виникають ці труднощі. Тож, це проблема [Управління мови], а не наша», говорить Тардіф.