Особливості ведення бізнесу у Анголі

Факти та статистика

Розташування: держава знаходиться в Південній Африці, омивається водами Атлантичного океану, межує з ДР Конго та Намібією. 

Столиця: Луанда. 

Населення: 19,088,106( на липень 2014). 

Етнос: 37 % Овімбунду, 25% Кімбунду, 13% Баконго, 2% метиси (нащадки від міжрасових шлюбів європейців та африканців), 1% європейці, 22% інші.

Релігії: 47% корінні вірування, 38% римо-католики, 15% протестанти  (на 1998 р.).

Мова в Анголі

Португальська мова є  офіційною та переважно нею користується все населення. Близько 40% ангольців розмовляє мовами Банту як першою мовою, набагато більше як другою, проте молоді жителі міст та деякі прошарки ангольського суспільства все частіше використовують лише португальську. Найбільш популярні мови Банту – кімбунду, умбунду та кіконго (всі вони мають багато португальських похідних слів). 

Суспільство та культура Анголи

Ангольці

Не дивлячись на те що багато хто, коли їх запитують, можуть сказати, що вони ангольці, більшість з них має первинне почуття приналежності та вірності племені. Різні племена та етнічні групи, як правило, скупчуються в певних областях країни, кожна з яких має свої власні звичаї, мову та історію. 

Основна та найбільша етнічна група – овімбунду заселяє центральні  високогір'я;  мбунду живуть в області Луанди; а баконго населяють північні області. Інші великі групи включають нгангуела та лундa-чоквe. 

Релігія

• Як і можна було подумати, в країні, яка 500 років була португальською колонією, більшість людей або християни (католики) або слідують рідним віруванням. Більшість таких вірувань, як поклоніння предкам існує в рамках більш формальної релігії. 
• Конституція гарантує свободу вірувань. Релігійні лідери відіграли важливу роль у демократичному вирішенні припинити громадянську війну та вони виступають відчайдушними борцями за соціальну справедливість та права людини. 

Поклоніння духу

• Традиційні ангольські релігії вірять у тісний зв'язок з духом мертвих предків. Вони вважають, що предки відіграють важливу роль у житті живих. Тому духи мертвих предків залишаються чільними членами громади.
• Поклоніння предкам є звичним для багатьох місцевих релігій. Кажуть, якщо не шанувати мертвих це може загрожувати життю. Вважається, що люди повинні потурати предкам, щоб вони не шкодили життю. Вірять, що предки можуть принести голод, чуму, хвороби, особисті втрати та інші катастрофи.
• Предкам поклоняються через ритуальні вистави та церемонії, де тварин часто приносять у жертву.

Загальний етикет та звичаї

Зустрічі з людьми

• Найпоширенішим привітанням є рукостискання.
• Близькі друзі можуть обійняти, поцілувати або дружньо ляснути по спині.
• Як і в більшості африканських країн, не слід поспішати при привітанні.
• Важливо мати час, щоб запитати про сім'ю людини та інші цікаві обом питання під час привітання.
• Завжди вітайте старших першими. Також звично вклонитися, коли вас представляють явно старшій людині за віком чи за посадою.
• У сільській місцевості жінки не дивляться іншій людині в очі, хоча це менш поширено серед молодих анголок та в Луанді.

Етикет обміну подарунками

• Подарунки дарують лише у містах.
• Ангольська культура не має цього у своїй природі, саме тому існує лише кілька порад.
• Якщо вас запросили до ангольського дому, принесіть господарям фрукти, квіти або шоколад.
• Завжди цінується маленький подарунок дітям. Коли отримують подарунок, його не завжди відразу відкривають.

Столовий етикет

• Ангольці надзвичайно гостинні та їм подобається розважати друзів та родину вдома.
• У Луанді вони також можуть відвідувати ресторани чи кафе, оскільки вони мають більш західні уявлення про спілкування.
• Ангольський підхід до розваг й досі під португальським впливом, включаючи час, коли запрошують на вечерю, часто о 20.00.
• Одягніться офіційно. Гарний одяг показує вашу повагу до господарів. Потисніть руку особисто кожному гостю.
• Краще не обговорювати бізнес на людях. Їжу часто подають в одній великій тарілці.
• Кожен набирає їжу сервірувальною ложкою до власної тарілки.
• За ієрархією найстарша людина перша набирає їжу зі спільної тарілки.
• Якщо вам пропонують останній шматок – спочатку відмовтесь та чекайте поки вам запропонують  другий чи третій раз, тоді ви можете його взяти.

Ангольська культура

Діловий протокол в Анголі

Зустріч та привітання

• Привітання формальні та люб'язні та включають рукостискання.
• Жінки повинні уникати прямого візуального контакту під час привітання. Хоча це не так важливо у Луанді, проте там живе багато людей з інших регіонів країни, тож краще наслідувати поведінку людини з якою ви вітаєтесь.
• При вітанні часто дотримуються африканського протоколу,  запитують про здоров'я та обмінюються люб'язностями. Важливо не поспішати. Коли ви зустрічаєте когось старшого за віком чи положенням, вважаєте ввічливим трохи вклонитись.
• Якщо ви знаєте професію людини, ви можете використовувати цю назву під час спілкування.
• Державних посадовців можуть називати "Високоповажність" або "Excelencia" не використовуючи їх прізвища.
• Візитками обмінюються неформально.
• Хоча не у всіх ангольців є візитки, вони очікують, що у мандрівників та бізнесменів вони є.
• Передайте свою картку, щоб одержувач зміг її прочитати. 

Стилі спілкування

• Ангольські бізнесмени дещо формальні, а ділове спілкування, як правило, стримане. 
• Ангольці намагаються порадувати інших і в результаті цього вони часто кажуть те, що на їх думку хоче почути інша людина. Часто важко отримувати точну відповідь на питання, особливо якщо відповідь буде негативною. Вам можуть сказати так, хоча на справді це буде означати ні. Важливо слідкувати за спробами ухилитися від відповіді та недомовками. Замість того, щоб відразу вірити, краще перепитати, щоб упевнитись, що обидві сторони мають однакове судження.
• Так як анголяцям подобається мати справу з тими кого вони знають та кому довіряють, вони витрачають багато часу на  налагодження відносин. Важливо виділити достатньо часу на побудову стосунків перед початком бізнесу.
• Спілкування офіційне та відповідає встановленим правилам протоколів. Ангольці не переривають, коли інші говорять та очікують того ж самого. Переривати когось, особливо старшого за віком чи посадою вважається серйозним порушенням етикету. Вони жестикулюють  руками, щоб підкреслити як позитивне, так і негативне сказане, іноді вони  аж занадто жваві. 
• Ангольці не мають проблем з особистим простором  під час переговорів. Якщо ви трохи відійдете – це може сприйнятися як образа або людина просто підійде до вас. Якщо ви розмовляєте з людиною свого рівня та дивитися їй в очі – ви чесна людина. 
• Непрямий зоровий контакт означає повагу при розмові з людиною старшою за посадою чи віком. Загалом жінки не дивляться чоловікам у вічі під час розмови, хоча і це змінюється.

 Бізнес-зустрічі

• На першій зустрічі зазвичай краще знайомляться і навіть не обговорюють бізнес. Ангольці вважають за краще вести справи з людьми, яких вони знають і довіряють, тому перша зустріч часто визначає, чи ви саме та людиною, з якою вони хотіли б вести бізнес. Дуже важливо не поспішати з розмовою, де ви пізнаєте один одного краще. 
• Зустрічі не завжди проводяться особисто як в інших країнах. Часто декілька зустрічей відбувається в одній кімнаті. 
• Порядок денний не притаманний для ангольської бізнес-культури. Якщо це передбачено, на ньому, як правило, дискусують, а не деталізовано називають, що буде розглянуто. Спроба жорстко дотримуватися порядку денного не рекомендується, якщо ви не працюєте з нафтовою промисловістю.
• На зустрічах офіційна атмосфера. Рекомендується, не знімати свій піджак доки вам не запропонують, оскільки це вважається неформальним вчинком. В Луанді й досі відчувається значний португальський вплив, а дотримання такої поведінки демонструє повагу до людей, з якими ви маєте переговори.