Арабська мова - жива мова семітської групи

У бюро перекладів Glebov Ви можете замовити переклад з арабської мови або переклад на арабську мову, або ж можете скористатися послугами усних перекладачів під час ділових переговорів з партнером. Якщо Вас цікавить вартість перекладу на арабську мову або ж з арабської мови, скористайтеся активним посиланням для переходу на нашу сторінку з цінами.

Безперечно, що арабська мова - це мова, якою спілкуються араби й враховуючи кількість міжнародних одружень та розвиток торгівельних відносин переклади з арабської мови та на арабську мову вважають з кожним днем все більш та більш популярними. Арабська мова - це досить логічна мова й легко дізнатися походження цієї мови, що також дозволяє вести розмову про арабів та їх походження.

Ще один факт полягає у тому, що арабська мова - одна з найбільш стародавніх живих мов у цілому світі, вона дала початок багатьом мовам. Також існує теорія за якою "арабська мова дала життя мовам", ті, що дотримуються цієї думки впевнені, що араби з легкістю можуть вимовляти будь-які літери на всіх мовах світу. Й ще араби з легкістю вимовляють літери, що існують лише в їхній рідній мові, хоча не всі - у деяких арабів з цим виникають труднощі (наприклад буква Dhad в арабській мові не використовується в інших мовах світу, тому арабську мову ще іноді називають мовою Dhad).

Протягом тисячі років в арабській мові відбувалися незначні зміни, що відповідали кодній добі існування незліченної кількості цивілізацій для яких арабська мова стала рідною. Й справді, арабська мова спричинила значний вплив на більшість мов. Можлив, найбільш вилимим внеском для людства є арабські цифри (0,1,2,3..), вже не кажучи про чисельні слова арабського походження, які на сьогоднішній день використовуються у більшості мов (алгоритм, алгебра, кафе, зерно, цукор - цей список можна продовжувати ще дуже довго!!!).

Арабська мова - це мова, якою розмовляє значна частина народонаселення нашої планети. Це основна мова у 22 країнах, арабською мовою розмовляє більше 250 млн чоловік. Також цю мову зазвичай використовують у багатьох ісламських країнах оскільки саме вона є духовною мовою в ісламі - однієї з найчисельніших релігій світу (тут мається на увазі, що цією мовою розмовляє більше міліарду людей). Це також одна з офіційних мов ООН.

До ісламу:
Арабська мова - це симітська мова, так само як і іврит.

Араби, якщо вірити історикам, є потомками Ізмаіла, сина Авраама та Агарі. Вони зявляються у ассіро-вавілонській літературі IX ст до народження Христа у вигляді Урбі (місто), а Аравія там фігурує під терміном Арібія. Назва Аравія не зявлялася аж до 539 року народження Христа. Саме так назвали Сатрапію, яку заснували перси. Римляне приєдналися до неї у 106 році, народжене королівство (північ Аравії) стали назвати Провінцією Аравії.

Перші зразки арабської мови відносять до 11 століття нашої ери. Зато перші зразки письмових творів, що існують до сьогоднішнього дня, датуються VI століттям. До появи ісламу писемність в арабських країнах була дуже слабо розвинена. Більшість текстів було представлено у вигляді поем. Проза не розвивалася до появи Корану, який за рахунок рифмованої та ритмічної форми став своєрідною перехідною формою між поезією та прозою.

Після ісламу:

Проза стала розвиватися під натиском народів, що прийняли іслам. Також вона частково розвивалася завдяки виконанню перекладів грецьких творів з питань теології та права. З тих пір відбулося багато змін в арабській писемності, щоб полегшити процесс читання (якщо казати більш детально, то мова йде про читання Корану) для народностей, що були завойовані прихильникми ісламу.
Змінилося багато династій аж до 750 від Аббасидської імперії до кордонів Китаю.
Завойовані території стали арабськими, відродження (Nahda) інтелектуального життя у них стало вимагати розвитку мови. Поезія, що законсервувала у собі мвні норми, також оновилася.

Сучасна арабська мова належить до сімї семітських мов. У семітських мов офіційна історія нараховує тисячі років, це своєрідний архів, про який більш за все говорять й який обговорюють, який можна сказати належить до усіх груп мов людства. Й у той час як походження семітських мов завжди є предметом спору між вченими, існує загальна думка, що вони процвітали у регіоні середземного басейну, зокрема між річками Тигр та Євфрат, а також у регіоні поряд зі Сходом.

Сімя семітських мов сходить до протосемітської мови, яка існувала виключн в усній формі та у якої не залишилося яких-небудь письмових слідів. Подібні звязки ставлять арабську мову у афро-азійську групу мов народів світу. Більш точно - арабська мова є частиною під-групи афро-азійських мов. Якщо зайти більш глибоко у звязки арабської мови та інших семітських мов, то сучасну арабську мову можна вважати частиною арабо-хаанської підгілки, центральної групи західних семітських мов. Таким чином, сумуючи усе, що було сказано вище, можна сказати, що хоча арабська мова й не є найбільш давньою мовою, але цілком очевидно, що її коріння відноситься до семітського попередника.

Разом з арабським до родини семітських мов відносять іврит, арамейську, мальтійську, амхарську, тігрінья, тігр, гураре, сирійську, аккадську, фінікійську, пуніську, набатейську та моавітянський. Й хоча більшість з них класифікують як "мертві" мови або краще сказати як ті, що повністю вийшли з вживання абоо ж такі, які використовують лише у релігійних ритуалах, арабська мова просто процвітає. Причина цього опосередковано повязана з підняттям ісламу, а якщо бути більш точним, то зі священною книгою ісламу - Кораном.

В арабській мові існує три форми. Класична або ж повязана із Кораном, формальна або сучасна арабська мова, а також розмовна арабська мова. Класична арабська мова представлена у літературній формі та зустрічається у Корані. Його не застосовують ні у розмовній мові, ні у письмовій документації, якщо тільки мова не йде про релігію. таким чином, класичну арабську мову в першу чергу вивчають для того, аби читати або ж цитувати релігійні ісламські тексти.

Для того аби зрозуміти звязок між стандартною сучасною арабською мовою та розмовною формою дуже важливо розібратися з поняттям "діглосія". Як сказав один з вчених, Шарль Фергюссон, діглосія (дослівно - "дві мови") означає ситуацію за якої серед чисельних вихідних діалектів однієї мови існує форма, що досить сильно закодована й яка складає значну частину у літературі. Як в арабській мові, прикладом діглосії можна вважати співіснування письмової форми латинської мови та розмовних форм романських мов - французька, італійська та іспанська. Незважаючи на те, що стандартна сучасна арабська мова є кінцеовю формою письмової арабської мови, також існує багато різноманітних діалектів. Стандартна сучасна арабська мова є універсальною формою мови, яку усі розуміють й яку усі застосовують для спілкування у передачах новин по радіо або телевізору, у фільмах, у пєсах, у поезії та у розмовах між тими, хто розмовляє різними діалектами арабської мови.

Діалекти сімї арабської мови це як правило усього лише розмовні форми мов. Араби використовують розмовну мову в усіх щоденних обмінних операціях, але коли вони стикаються із ситуацією, де лінгвістична сторона носить максимально формальний характер, то найкращим вибором у цьому випадкувважається формальна сучасна арабська мова. В усіх регіонах світу, де розмовляють арабською мовою, превалює наступна лінгвістична ситуація: існує знайома мова, тобто мова якою регулярно спілкуються й якуарабомовні слухачі сприймають як першу мову, й потім існує стандартна сучасна арабська мова, що засновується на класичній арабській (тобто на мові Корану). Стандартна арабська мова більш чи менш однакова в усьому арабському світі, тоді як між діалектами данної сімї існує багато розбіжностей. Насправді у деяких випадках розбіжності настільки значні, що представники багаточисельних діалектів не розуміють одне іншого. Наприклад мій друг палестинець часто мені казав, що не може зрозуміти мароканський діалект з арабської сімї.

Сучасна арабська мова, одночасно станлартна й розмовна, не є статичною. Розмовні вирази продовжують розвиватися й постійно показують все нові й нові зміни. На привеликий жаль до недавнього часу вивчення цього явища не займалися та у результаті дуже важко задокументувати усі зміни, що сталися з мовою. Але тим не менше, дуже легко задокументувати усі зміни у сучасній стандартній арабській мові.

Постійною тенденцією у сучасній арабській мові є її оновлення або іншими словами модернізація. Модернізація тягне за собою створення нових термінів для концепцій, що раніше не існували. Як і більшість інших у сучасному світі, ті, хто розмовляє арабською досить чуттєві до сприйняття слів, що повязані із комерційною діяльністю. Фактично, вони найменш чуттєві до змін мови, оскільки більшість арабів визнають арабську мову мовою Богу. Подібна концепція не співтавляється зі змінами у мові. В результаті академічні норми мови встановлені для усіх представників арабського світу у Каірі, Дамаску, Багдаді та Аммані.

Оскільки перші сліди письмових документів арабською мовою датуються початком IX століття до народження Христа, її використання на початку VII століття як мови Корану супроводжувало арабську мову до моменту, поки вона не стала основною мовою у тій формі, у якій ми знаємо її зараз у світі. По мірі того як іслам розвивася у світі, мова робила т саме. По мірі розвитку ісламу, арабська мова стала як мовою влади, так і мовою релігії. Протягом 100 років після введення Корану арабська мова стала офіційною мовою всесвітньої імперії, чиї кордони простиралися від вод Оксува у Азії до Атлантичного океану та навіть далі на північ до іберійського півострова у Європі. Й оскільки іслам продовжує розвиватися в усьому світі за ним крок за кроком йде арабська мова.