Яким чином пам'ять впливає на процес перекладу

Пам'ять

Увага та пам'ять тісно пов’язані між собою. Без уваги не може бути пам’яті, оскільки для того, щоб запам’ятати якусь інформацію,необхідно володіти певним рівнем свідомості. І навпаки, немає уваги без пам’яті, оскільки ми покладаємось на нашу пам'ять для свідомої обробкиматеріалу (н-д,вибираючи необхідні стимули), щоб отримати досвід в процесі навчання.

З цього випливає, що функція уваги - це перший механізм пам’яті, а точніше безпосередньої. Це пов’язано з тим, в який спосіб (зоровий, дотиковий, слуховий) людина отримує інформацію. Зрозуміло, що перекладач повинен мати добре розвинену слухову безпосередню пам'ять. Короткочасна пам'ять може зберігати інформацію впродовж періоду від кількох секунд до кількох хвилин завдяки електричній активності в крузі Пейпса (лімбічна система). Про його значення для сприйняття на слух та словесного запасу, наприклад, зазначалось вище. Інформація, яка зберігається у короткотривалій пам’яті, може перейти в довготривалу, де вона залишатиметься впродовж періоду від кількох годин до кількох років. Це пам'ять, в якій може зберігатися великий об’єм інформації,побудована на основі біохімічних процесів. Знову ж таки, довготривала пам'ять, яка функціонує належним чином, є необхідною для перекладача, так як вона повинна зберігати загальнівідомостів різних галузях знань тасприяти досконалому володінню мовою.

Мозкова латералізація

З того часу, коли П. Брока виявив, якою важливою є ліва півкуля для опанування мови, ми краще почати розуміти те, яку роль відіграють обидві півкулі. Дослідження було проведеноз метою виявити, чи беруть півкулі участь в двомовності, багатомовності та перекладі (Фабброспівавт., 1990 та ін.) Але і до цього часу, немає однозначної відповіді на це запитання. Насправді, досить багато чинників впливають на півкулю, яка опрацьовує інформацію тією чи іншою мовою, як от наприклад, вік, в якому людина вчить мову. Навіть те, якій руці людина надає перевагу у письмі чи її когнітивний стиль можуть бути пов’язані з її мовною літералізацією.

Окреслюючи «психолінгвістичний образ» перекладача, мабуть, було б корисно дослідити і порівняти літералізацію у перекладачів та у людей, які говорять двома та більше мовами. Таким чином, неінвазивний тест для перевірки слуху можна використовувати для дослідження подачі розмовної мови, яка пов’язана з роботою півкулі мозку у людини (Годайнс1985)
Висновок
Метою даної статті було встановити принципи для подальшого дослідження, як це і планувалось авторами, та визначити його завдання. Спочатку гіпотетичні параметри будуть досліджуватись у всіх студентів третього курсу у ФВТ (студенти віком 20-21, які на початку навчального року ще не визначились, ким хочуть бути: письмовими чи усними перекладачами). Такі параметри, як самооцінка, ставлення, мотивація та хвилювання вивчатимуть за результатами анкетування, акцентуючи увагу, як і на теоретичній моделі самооцінки, так і на особистих якостях перекладача; деякі з решти параметрів досліджуватимуть за допомогою існуючих вже тестувань (тести на перевірку пам’яті, тести на вміння концентрувати увагу впродовж певного періоду часу, тести для перевірки слуху, тести Векслера, тести на визначення рівня схвильованості, тест Едвардса на вбудовані фігури та ін.) Такий експеримент буде проведено зі студентами, які щойно закінчили 4 курс (наприклад, студенти, які пройшли два роки програми підготовки для усних перекладачів). Порівняння отриманих результатів допоможе нам зробити перший дискримінаційний аналіз пропонованого профілю. Зайве говорити, що результати повторного тестування мають надати корисну інформацію для нового підходу у навчальній програмі для перекладачів.

Зрозуміло, що такі завдання можуть видатись складними; але вважається, що ретельний аналіз параметрів, які визначають переклад як мовний процес та майбутнього перекладача як людину, яка бажає мати справу з даною сферою діяльності, це єдиний ключ до дослідження внутрішньої роботи такого процесу як переклад.