Вплив зовнішніх та нейролінгвістичних факторів на процес перекладу

Стійкість до зовнішніх чинників: стрес

Жодна програма не може залишитись осторонь такого важливого чинника як стрес, який іноді лягає на плечі кожного перекладача. Перекладач повинен поступово навчитись йому протистояти, аби мати змогупрацюватияк мінімум 30 хвилин, а бажано і ще більше, просто щоб приберегти власне здоров’я.

Метапізнання

І останніми ми розглянемо такі поняття як метапізнання та метакогнітивна стратегія викладання. Якщо говорити в загальному, то ми маємо справу як з розумними так і мотивованими студентами, і на викладача чекає величезне ноу-хау з приводу його власного залучення до роботи. Для викладача надзвичайно важливо встановити контакт зі своїм студентом-перекладачем на метакогнітивному рівні, таким чином пояснюючи йому те чи інше щодо роботи над мовою, оволодіння нею,розвитком пам’яті і т.д., таким чином дозволяючи студенту краще влитися в навчальний процес, керувати і контролювати своїми зусиллями і залишатися в гармонії зі своєю (мовною) особистісною структурою. Звичайно, важко сказати, що цей підхід виключно для перекладачів, та очікується, що студенти, які обирають курси для перекладачів, повинні бути мотивовані більше середнього.

Нейролінгвістичні фактори
Увага

Функція уваги, разом із функцією пам’яті (про це говориться нижче) це нитка, яка сполучає більшість із навичок перекладача, зазначених до цього. Це дуже складні функції, як в плані мозкових механізмів, які дозволяють їм працювати, так і в рамках теорії, де повинні знаходитись різні аспекти уваги і пам'яті.

Біологічні передумови цих функцій не мають відношення до даного контексту, в той час як теоретична основа, що лежить в основі їх нейрофізичного функціонування,має велике значення.Познер і Бос розрізняють три аспекти в системі уваги: концентрація уваги, вибірковість або скерована увага та розподілена увага чи місткість переробки інформації. Концентрація уваги відноситься до стану свідомості, який впливає на загальну сприйнятливість людини до стимулювання. Це не є постійним і коливається залежно від часу. Але не всі стимули, яким ми піддаємось, опрацьовуються; феномен «вечірки» демонструє нашу здатність до вибору стимулів. Шифрін і Шнайдер (1977) описують модель виборчої здібності, показуючи, що навчальний процес може, в значній мірі, автоматизувати переробку великої кількості інформації, так що автоматичні відповіді не генеруватимуться. Як результат, людина може націлити свою увагу і вибрати інформацію, яка буде свідомо опрацьована згідно з усіма вимогами. В багатьох випадках свою увагу необхідно зосередити на декількох джерелах інформації. Проте,як і система переробки інформації, людина теж має свої обмеження: в певний період часу вона може засвоїти лише обмежену кількість одночасно поданої інформації. Швидкість, з якою людина буде це робити і час, необхідний їй для цього, визначатиме, наскільки успішно вона розподіляє свою увагу.

Зрозуміло, що функція уваги в цілому буде ефективною, якщо перекладач справлятиметься належним чином. Якщо він володіє високим рівнем автоматичної обробки мови, його (відому вже) здатність до селективної уваги можна приберегти для більш складних вимог, що висуває його робота. Маючи справу з цим, перекладачу, ймовірно, доведеться розподілити увагу на ряд підзадач, на які потрібно спрямовувати різні навички: вміння слухати, розуміти, переформулювати інформацію іншою мовою дуже швидко.