Мова африкаанс - історія

Мова африкаанс знаходиться в центрі політичної та соціальної суперечки через властиві їй історичні зв’язки з жорсткою політикою апартеїду старого уряду африкаанс в Південній Африці. Мова залишається важливою і за останні роки повернула свою популярність в Південній Африці.

Сьогодні, мовою африкаанс говорять 6 мільйонів людей в Південній Африці та Намібії. До інших країн, в яких говорять цією мовою, відносяться: Ботсвана, Зімбабве, Австралія, Нова Зеландія та США.

Класифікація мови африкаанс

Хоча, відомо, що в першу чергу цією мовою говорять в Південній Африці, вона походить від голландської мови 17 століття. І тому її відносять до західнонімецької мови.
Африкаанс та голландська мова дуже подібні, однак, африкаанс зберегла відмінні якості, що виокремлює її як іншу мову. Основна відмінність - у вимові, а також, на відміну від голландської, у африкаансі не має відмінків та родів.

Ранній розвиток африкаанс

За історичними свідченнями перші голландські поселенці прийшли до Південної Африки у 1652 році. Ці поселенці заснували місто Кейптаун, і через деякий час створили унікальну культуру, мову та суспільство, цим самим допомагаючи побудувати єдине африканське населення. Африкандери, також відомі, як бури, історично визначались як європейці, які говорять мовою африкаанс – особливо голландці, які населяли Південну Африку з 17 століття.

Походячи в першу чергу від голландського діалекту Південної Голландії, у мові африкаанс присутні граматичні спрощення, які відрізняють цю мову від голландської. Наприклад, в мові зникли відмінки та роди, які присутні в голландській мові. Завдяки впливу інших поселенців в південній Африці, мова африкаанс запозичила слова з англійської, французької, німецької мов, а також мови корінних американців.

Розвиток письмової мови африкаанс

До середини 19 століття, африкаанс існувала в першу чергу для усного мовлення, в той час як стандартна голландська мова існувала серед африканерів для письма. Протягом цього часу, національний рух африкаанс вимагав, щоб африкаанс стала також письмовою.

Поступово в газетах, школах та церквах африканське населення в південній Африці заговорило мовою африкаанс, до тих пір, поки вона не була офіційно замінена стандартною голландською письмовою мовою в Південній Африці у 1925 році.

Використання мови африкаанс в системі освіти Південної Африки почалося у 1914 році. Статус мови був пізніше затверджений, коли її ввела голландська реформаторська церква у 1919 році, а також коли у 1933 з’явився перший переклад Біблії мовою африкаанс в Південній Африці.

Британська колонізація: вплив на населення африкаанс

Захоплення британцями Капської колонії в 1814 році призвело до створення судових реформ, включаючи скасування рабства та підвищеного захисту койсанського народу (готтентотів), яких витіснили бури. Незадоволення африканерів британською політикою призвело до Великого треку, великого переселенського руху бурів в 1830-1840 рр.

Близько 10000 бурів втекло від британської держави, створюючи незалежні бурську Оранжеву Республіку та Південно-Африканську Республіку. Британські спроби захопити ці бурські республіки призвели до Першої англо-бурської війни, яка закінчилась перемогою Британії. В результаті цього дві бурські держави стали частиною Британського Союзу Південної Африки в 1910 році, і тоді ж Південну Африку проголосили двомовною державою, де офіційними мовами були визнані англійська та бурська.

Бурське правління в Південній Африці

Період 1910-1994 рр., коли бури контролювали правління Південної Африки, став складною політичною та соціальною епохою, яка досі оповита дискусіями та суперечками. Хоча з часів європейської колонізації в 17 столітті расова сегрегація була доволі помітною в Південній Африці, політична сегрегація, відома, як расова ізоляція – літературне значення якої бурською мовою «відособленість» – не була прийнята до 1948 року, коли відбулися загальні вибори.
З того моменту бурський уряд продовжував приймати закони про апартеїд, відокремлюючи біле та чорне населення в Південній Африці, що призвело до підриву довіри темношкірого населення.

Закон про освіту банту, прийнятий у 1953 році, а також Закон про освіту для кольорових людей 1963 року призвели до скорочення фінансування та закриття багатьох шкіл для чорношкірих.

Суперечки та Наказ про викладання на африкаанс (1974)

Африкаанс довгий час асоціювали з виключним типом правління Південної Африки та з політикою апартеїду. Наказ про викладання на африкаанс 1974 року не схвалили, тому що це означало, що в усіх школах для темношкірих буде використовуватись дві мови на одному рівні: африкаанс та англійська.

Притаманний зв'язок між пригноблюючою політикою уряду африкаанс та мовою африкаанс дозволило темношкірим в Південній Африці надати перевагу англійській мові як засобу спілкування. До 1974 року англійську мову широко використовували в сферах торгівлі, комерції та промисловості. Наказ про викладання на африкаанс 1974 слугував способом для уряду африкаанс зупинити спад використання мови африкаанс серед темношкірого населення, тим самим зміцнюючи свою владу.

Повстання в Соуетто 1976 року

16 червня 1976 року студентський представник ради комітету дії в Соуетто та місцеві студенти організували мирний з’їзд, на якому вони протестували проти того, що їх змушували вивчати африкаанс в школі. На жаль, похід перетворився в насилля, і коли поліція почала стріляти, в натовпі спалахнула паніка.

Безлад та насильство призвели до сотень смертей та тисячі поранень. Хвилювання під час повстання зробили цю подію значною в битвах південних африканців проти африканерського уряду та їхньої пригноблюючої мовної політики.

Кінець апартеїду, і мова африкаанс сьогодні

Південно-Африканський уряд витримав важливий перехідний період в 90-ті роки. Спочатку це була відміна законів апартеїду, а потім вибори на користь політичного активісту Нельсона Мандели, як першого темношкірого президента Південної Африки. Вибори Мандели зламали панування бурів в правлінні Південною Америкою.

В постапартеїдній Південній Африці мова африкаанс втратила важливу підтримку уряду, однак, сьогодні вона залишається другою найважливішою мовою Південної Африки після англійської мови, але це спірне питання. Африкаанс ще досі є однією з 11 офіційний мов Південної Африки, і досі її можна побачити в ЗМІ чи літературі в Південній Африці.

Деякі теоретики вважають, що молодші покоління Південної Африки дотримуються неполітичних поглядів щодо мови африкаанс, більше не розглядаючи її як мову пригноблення, на відміну від старших поколінь. Хоча мовою африкаанс спершу говорили білі поселенці в Південній Африці, за підрахунками однакова кількість білих та темношкірих вважають мову африкаанс своєю рідною мовою.