Походження та відродження латинської мови

У бюро перекладів Glebov Ви можете замовити переклад з латини та на латину.

Не буде перебільшенням сказати, що ця велика мова переживає свого роду відродження, видимі ознаки чого зустрічаються у великій кількості.

Походження латинської мови
Від індоєвропейського до латини

Протягом ІІ тисячоліття до народження Христа первісні племена кочових пастухів прийшли з рівнин північно-східної частини Європи, поступово просуваючись до півдня та на захід. Ці завойовники, що були індоєвропейцями, принесли із собою певні види діяльності (розведення баранів, свиней, биків та коней), техніку (металургія бронзи), віросповідання, а також мову, що еволюціонувала з метою задоволення нових потреб та в результаті встановлення контактів з новими людьми, яких зустріли.

Ця початкова мова невідома, але за мовами, що пішли від неї, можливо реконструювати певні елементи мови: санскрит в Індії, староперська в Ірані, хеттська у Малій Азії, слов'янські мови, балтійські, германські та скандинавські, кельтські мови, стародавня грецька та латинська мови. Потім відбувався розвиток згаданих мов й на сьогоднішній день у світі приблизно кожний другий розмовляє якоюсь індоєвропейською мовою. Жодну із сімей цих мов не можна порівняти за їхньою важливістю.

Від латинської до романських мов

В Італії встановилося три індоєвропейські комуни: романські народи, уски та умбрійськи народи. З самого початку розмовляли лише у Лацціо, навколо Риму, латинською мовою, що застосовувалася на усьому італійському півострові.

Набагато пізніше римські солдати та торговці принесли із собою у завойовані країни народну та усну форму латинської мови, тобто народної, так званої вульгарної, латинської мови. У провінціях латинська мова розвивалася по різному, даючи таким чином народження романським мовам. французька, окситанська та каталонська, італійська та сардинська (сардська), іспанська, португальська та галісійська, румунська, романшська (четверта національна мова у Швейцарії).

Протягом декількох десятиріч у Квебеку спостерігалося підняття латинської мови. Починаючи з Тихої революції цей рух було значно прискорено, особливо в останні роки, після спрощення свідоцтва про освіту (1996) та реформації програм (1997). Підібна ситуація стала результатом поганого розуміння позитивного впливу класичної освіти, також на її розвиток вплинув міжнародний розвиток лінгвістичної професії. Для тих, хто задіяний у сфері освіти, що пов'язана із мовами, Квебек дійсно є прикладом для значної кількості країн: Фінляндія, Бельгія, Швейцарія, Німеччина, Англія, Шотланді, Франція... ось декілька країн, що вирішили зберегти або виділити цю мову у своїх програмах.

Але подібний інтерес до латинської мови не можна вважати лише європейським феноменом. У Сполучених Штатах відновлення латинської мови супроводжувалось серією досліджень, що їх було проведено у 1990 роках. Ці дослідження виявили, що учні, які ходили на лекції з вивчення латинської мови, систематично показували більш високі мовні навички, також вони з більшою легкістю могли вирішувати математичні задачі. Крім того ці саме учні значно примножили свої знання з історії, з розуміння сучасного світу, а також із знаннями у сфері науки та іноземних мов. Що ще більш цікаво, так це те, що латинська мова на сьогоднішній день не є виключним феноменом вельможного панства, оскільки зараз латинську мову викладають не лише для студентів, що займаються вивченням іноземних мов з причин слабких результатів цих студентів на лекціях.

Якщо говорити про Онтаріо, то тут класична освіта повертається. Більше сорока шкіл із середньою освітою на сьогодні пропонують до вивчення цей предмет та як мінімум близько п'ятдесяти факультетів греко-римської цивілізації. Щоб задовольнити потреби у кваліфікованій професурі з викладання латинської мови в університеті Торонто відновили бакалаврат з викладання латинської мови. Але навіть у Квебеку ситуація не така, як описують у різноманітних статтях. Насправді коледж Жана-де-Бребеф не є єдиним закладом середньої освіти у Квебеку, де погодилися викладати за класичною схемою. Також латинську мову пропонують серед додаткових курсів у коледжі Вілла Марія та у Академії Роберваля (громадський заклад освіти!). Коледж Мон-Сант-Луіс, не пропонуючи лінгвістичного ступеня, також знайшов у своєму викладацькому графіку уроки з класичної освіти. Нарешті, станом на вересень 2013 року, навіть у Cégep de Trois-Rivières пропонували курс з основ латинської мови.

Так що, можна сміливо казати, що заява про смерть латинської мови та про зникнення класичної мови - це передчасна заява. Більш справедливо було б навіть говорити про відродження латинської мови, про що свідчить багато видимих ознак. Популярні літературні та народні твори було перекладено на латинську мову, серед них "Маленький принц", "Гаррі Поттер", "Хоббіт", "Робінзон Крузо" і т.д. Інші вочевидь надихнули греко-римський світ, серед них Ерагон, Амо Дарагон, Персі Джексон... Багато новинних сайтів в інтернеті складено латинською мовою (Ephemeris). Також випускають журнали для молоді(Adulescens), навіть утворюються музичні гурти, що виконують рок та хіп-хоп. Навіть Wikipedia та Facebook доступні латинською мовою.

Яким чином можна пояснити подібний інтерес до цього матеріалу на початку ХХІ століття? Це підтвердили нещодавні дослідження й про це протягом багатьох років говорили спеціалісти з латинської мови. Курс латинської мови, який грамотно структурований, пропонує значні переваги, що їх не може запропонувати вивчення сучасних мов: розвиток логічного та наукового мислення; лінгвістичне збагачення, особливо якщо говорити про французьку та англійську; спрощення подальшого вивчення сучасних мов; отримання твердого розуміння загальної культури та поліпшення розуміння світової культури сьогодні; оскільки ця мова завжди сильно пов'язана з греко-римською цивілізацією та багаточисельними конфліктами, подіями та політичними структурами, що оцінюються через греко-римську призму.

Але користь цих класичних уроків не обмежувалася лише перерахованими інтелектуальними перевагами. На сьогодні у багатьох країнах латинську мову використовують у таких професійних сферах, про які багато хто і не підозрював. Сюди відносять сферу туризму й спадщини, навіть в Америці, знання латинської мови надає значні переваги, оскільки з її допомогою можна пояснити чисельні декоративні елементи, що прикрашають пам'ятники та будівлі, навіть можна краще пояснити відвідувачам певні твори мистецтва, що виставляються у музеях. Якщо говорити про архітектурну справу, то тут латинська мова є необхідним інструментом для класифікації та комп'ютеризації історичних архівів та колекцій рідкісних творів. Якщо говорити про індустрію кінематографії, то тут необхідні техніки, спеціалісти з декору або костюмів, які б мали базові знання з латинської мови та з греко-римської цивілізації, аби більш точно передати історичні реалії. Навіть інститути, які пов'язані з новими технологіями, сьогодні розглядають класичну освіту як один з козирів, під час створення програмного забезпечення.

Чи хочемо ми цим сказати, що необхідно повернутися до класичної освіти та змусити усіх студентів вивчати латинську мову? Зовсім ні: вивчення класичної мови - це усього лише один з чисельних способів досягти успіхів в освіті. Наше побажання - це просто припинити ставитися до вивчення латинської мови як до старої та непотрібної професії. Можливо також можна розглядати латинську мову як опційний предмет у середній освіті, у коледжі та навіть в університетських програмах.